Найцікавіші законопроекти Верховної Ради України від 17.02.2021 року

Огляд законопроектів Верховної Ради України від 17.12.2019 року

1. 17.02.2021 року Верховною Радою України в першому читанні прийнято Законопроект №3010 від 04.02.2020 «Про приватну детективну діяльність» (далі – Законопроект №3010 від 04.02.2020).

Суспільна необхідність прийняття Законопроекту №3010 від 04.02.2020 полягає в запровадженні в Україні ринку приватних детективних послуг, а тому приватна детективна практика захисту особистих та майнових прав фізичних осіб та юридичних осіб – суб’єктів приватного права потребує законодавчого унормування та подальшої розбудови нормативної та навчально-методичної основи її запровадження, професійного опанування та законного здійснення й суспільного контролю за нею.

Законопроект №3010 від 04.02.2020 складається з 6 розділів і 22 статей, що регулюють сферу здійснення приватної детективної діяльності, передбачають права та обов’язки суб’єктів правовідносин, а також особливості державного контролю в цій сфері.

Суб’єктами приватної детективної діяльності  визначаються такі суб’єкти як приватний детектив та детективне агентство. Законопроектом №3010 від 04.02.2020 також надається  визначення понять «детективна таємниця», «приватна детективна діяльність» і тп.

Тобто загалом визначаються правові засади приватної детективної діяльності, вимоги до приватного виконавця, права та обов’язки суб’єктів приватної детективної діяльності, функції уповноваженого органу в сфері регулювання приватної детективної діяльності, порядок підготовки та навчання для здійснення приватної детективної діяльності та інші основні моменти.

2. Законопроект №2164 від 20.09.2019 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв’язку із здійсненням спеціального досудового розслідування» (далі – Законопроект №2164 від 20.09.2019) був прийнятий в першому читанні 17.02.2021 року.

Законопроект №2164 від 20.09.2019 спрямований на забезпечення обов’язкового покарання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та з метою уникнення кримінальної відповідальності виїхали чи перебувають в інших країнах або на тимчасово окупованих територіях України.

Основними моментами  Законопроекту №2164 від 20.09.2019 є визначення в ч.1 ст.281 Кримінального процесуального кодексу двох підстав для оголошення розшуку підозрюваного. Першою підставою є випадок якщо «місцезнаходження підозрюваного невідоме» та другою – якщо «підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за умови його належного повідомлення про такий виклик та існування обґрунтованих підстав вважати, що він виїхав та/або перебуває в іншій країні або на тимчасово окупованих територіях України». За наявності постанови про його розшук коли місцезнаходження підозрюваного невідоме, можливим є розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його обрання за відсутності підозрюваного, обвинуваченого. До того ж, передбачаються такі підстави для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження:

– ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду;

– винесення постанови про оголошення підозрюваного, обвинуваченого у розшук з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 281 КПК України». 

Також передбачаються зміни до ст. 297-2 Кримінального процесуального кодексу, яка стосується відомостей, що зазначаються у клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування. 

Прийняття Законопроекту №2164 від 20.09.2019 покликане реалізації принципу невідворотності покарання для осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та переховуються поза межами України чи на тимчасово окупованій території України.

3. У першому читанні 17.02.2021 року Верховною Радою України було прийнято Законопроект №4184 від 02.10.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Законопроект №4184 від 02.10.2020).

Запропоновано доповнити Податковий кодекс України нормами щодо скасування оподаткування  доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та нормами щодо удосконалення порядку  оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам.

Актуальність Законопроекту №4184 від 02.10.2020 виявляється в необхідності створення передумов для адміністрування податку на додану вартість при оподаткуванні електронних послуг фізичним особам, що постачаються нерезидентами в мережі Інтернет через внесення змін до Податкового кодексу України, враховуючи особливості національного законодавства та з урахуванням іноземного досвіду.

Перш за все, передбачається перелік електронних послуг, правила визначення місця постачання електронних послуг. По-друге, пропонується розробити форму та визначити порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення.

Важливим є запропоноване скасування норми, яка передбачає, що при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами сплачується обов’язковий податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

До того ж, встановлюється адміністративна відповідальність за здійснення особою нерезидентом діяльності з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, без реєстрації такого нерезидента як платника податку на додану вартість за статтею 208-1 цього Кодексу.

Простіше кажучи, Законопроект №4184 від 02.10.2020 гарантує збільшення доходів Державного бюджету від податку на додану вартість, оскільки залучаються до оподаткування податком на додану вартість нерезиденти, що надають фізичним особам електронні  послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України.

4. Також 17.02.2021 року парламентарі прийняли у першому читанні Законопроект №3503 від 19.05.2020 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо особливостей складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно недодержання встановлених законом строків (термінів) надання відповіді на звернення або запит народного депутата України» (далі – Законопроект №3503 від 19.05.2020).

Загалом наразі порушення термінів розгляду депутатських запитів та звернень чи надання неправдивої або неповної інформації на такий запит чи звернення, відповідно до норм діючого законодавства кваліфікується як адміністративне правопорушення та карається накладення штрафу на посадових осіб. З огляду на це постала необхідність у врегулюванні порядку складення адміністративного протоколу.

Отже, Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) доповнюється статтею 256-1, де вказується певні особливості, зокрема, те, що протоколи про правопорушення складаються та підписуються без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Окрім цього, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право впродовж 3 робочих днів з моменту отримання протоколу про адміністративне правопорушення  подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.

Такі кроки запропоновано задля підвищення ефективності притягнення винних осіб до юридичної відповідальності та для дотримання принципу невідворотності такого покарання, оскільки і донині складаються ситуації коли місцезнаходження осіб, уповноважених складати протоколи про невиконання законних вимог народного депутата України, унеможливлює дотримання більшості вимог ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. На підставі норм КУпАП можна побачити, що таким уповноважений органом є відділ контролю Апарату Верховної Ради України, який відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП скадає протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1-4 ст. 188-19 КУпАП, що певним чином зумовлює складнощі у притягненні до адміністративної відповідальності винних осіб.

Автор: Чала Катерина

Рудковська Мирослава

Автор : Рудковська Мирослава

84 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *