Верховний Суд: встановлення загальгобудинкового лічильника природного газу

В одному з багатоквартирних будинків було встановлено загальнобудинковий лічильник споживання газу, погодження з мешканцями при здійснено не було. Після цього на підставі показників загальнобудинкового лічильника споживачам почали приходити квитанції, що останніх не влаштувало та призвело до судового розгляду даної справи.

Мешканці мотивували свій позов до газопостачальника та газорозподільника тим, що встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу без погодження з позивачами та нарахування вартості спожитого газу на підставі показників загальнобудинкового вузла обліку газу порушує їхні права, оскільки у процесі обліку спожитого газу не відображається фактичне споживання газу кожним споживачем багатоквартирного будинку, у квартирі якого відсутній лічильник, що призводить до нарахування вартості споживання газу, який насправді не використовувався останніми. Унаслідок бездіяльності відповідачів споживачі газу в одному будинку поставлені у нерівне становище.

Суди першої та апеляційної інстанції з позивачами не погодилися та в задоволенні позовів відмовили. В свою чергу Верховний Суд, переглядаючи дану справи в касаційному порядку, з позицією попередніх судів не погодився, справу направив на новий розгляд, зазначивши при цьому наступне:

«Ураховуючи викладене, суди у порушення вищевказаних вимог закону не звернули уваги на те, оскільки позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,                 ОСОБА_3 , ОСОБА_5 виконували обов`язок щодо сплати отриманих послуг, у тариф яких включено і вартість та роботи зі встановлення індивідуальних лічильників газу населенню, тому передчасним є висновок про відсутність правових підстав для задоволення вимог про встановлення індивідуальних лічильників.

Суди неправильно застосували до спірних правовідносин положення статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»                 у редакції закону від 20 січня 2018 року, а не у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Зокрема, положення цієї статті передбачали, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування         їжі – до 01 січня 2018 року.

….

З огляду на зазначене, встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу без погодження із позивачами, які оскаржили судові рішення, та нарахування вартості спожитого газу на підставі показників загальнобудинкового вузла обліку газу порушують права позивачів, оскільки у процесі обліку спожитого газу не відображається фактичне споживання газу кожним окремо споживачем багатоквартирного будинку, у квартирі якого відсутній лічильник, що призводить до нарахування вартості споживання газу, який насправді не використовувався споживачами. Унаслідок бездіяльності ПАТ «Дніпрогаз», споживачі газу в одному будинку поставлені у нерівне становище.»

Саме на ПАТ «Дніпрогаз» покладений обов`язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов`язку на споживачів є неправомірним».

 

Отже, наведені висновки слід пам’ятати споживачам під час вирішення на рівні будинку питання про встановлення загальнобудинкового засобу обліку або ж використання індивідуальних лічильників. При цьому важливо пам’ятати, що в даному випадку йдеться про рівність між мешканцями будинку.

 

Рішення ВС/КЦС від 15.07.2020 у справі 199/4081/18

 

Автор:                                                                                    Трофімов Богдан

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору». 

Рудковська Мирослава

Автор : Рудковська Мирослава

36 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *