Державне будівництво, муніципальне право

Хом’як Анна Ростиславівна

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Інститут прокуратури та кримінальної юстиції, 2 курс, 13 група

 

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ ПРИНЦИПУ ПОДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

 

Принцип поділу державної влади є однією з найважливіших ознак демократичного устрою. Він зароджувався протягом довгого періоду часу в різних соціальних та історичних умовах. Протягом століть цей принцип не раз змінювався залежно від політико-правової реальності та обставин конкретної країни. На сьогодні, класична теорія поділу державної влади сформувалася як наукове пояснення устрою державного апарату, який забезпечує свободу та відповідний рівень демократії.

Попри довгий період розроблення теорії поділу державної влади, це питання залишається актуальним й до сьогодні. Тож основними проблемними напрямками сучасних наукових дискусій є розуміння сутності поділу державної влади, організація взаємодії її гілок між собою та специфіка реалізації цього принципу. Проблемам теорії поділу влади присвячені праці багатьох українських вчених. Зокрема А. Георгіци, О. Зайчука, О. Фрицького, М. Цвіка тощо.

За традицією, виділяють три гілки державної влади. Проте деякі конституціоналісти, відштовхуючись від норм, які є в текстах Конституцій, стверджують про виокремлення лише двох основних, позбавляючи судову гілку самостійності. Ця точка зору пояснюється тим, що оскільки суди діють на основі законів, прийнятих законодавчою гілкою, то вони можуть цілком вважатися органами виконавчої влади. Вітчизняні ж науковці описують четверту гілку влади – президентську. Проти такої думки виступив Б. Топорнін, зазначаючи, що потенціал авторитету президента і його реальні можливості входять в систему виконавчої влади. Тому прихильники четвертої президентської гілки, підвищуючи ззовні главу держави, насправді тільки ослаблюють його. На мою думку, така інтерпретація теорії може становити небезпеку для нормального функціонування правової держави.  Інший підхід до розуміння принципу поділу державної влади заклав Б. Констан, виокремлюючи регулюючу владу. Він нічого нового не додавав до теорії Монтеск’є, проте диференціював не види влади, а її носіїв. Ця концепція отримала своє втілення в конституційній практиці Греції та Португалії. Наступну цікаву пропозицію розподілу влади запропонував В. Чиркін. Учений вважає, що не всі державні органи можна віднести до законодавчих, виконавчих та судових. Тому потрібно виділити контрольну гілку влади, до якої б відносилися конституційні суди, правозахисники, парламентські комісари, омбудсмени та конституційні ради контролю за дотриманням Конституції. На думку М. Цвіка є необхідним існування четвертої – наглядової контрольної влади, як інструмент, що перешкоджає порушенню закону в царині існування інших гілок.

На мою думку, класична теорія поділу державної влади повністю вичерпує її функціональне призначення. Це пояснюється тим, що ці гілки влади не просто розділені, а вони контролюють одна одну за допомогою системи стримувань та противаг.

Отже, практика свідчить, що будь-яка концепція поділу державної влади не є бездоганною, тому слід зосередитися на тому, що державно-правові види її реалізації залежать саме від форми державного правління, політичних та історичних традицій конкретної країни та її державного устрою. Кількість гілок влади не є важливою у порівнянні із забезпеченням механізму, який не дозволяє зосереджувати владу в руках одного державного органу.

Науковий керівник: к.ю.н., асистент кафедри державного будівництва Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Маринів А.В.

Avatar

Автор : workbaskett

6 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *