ФРАУДАТОРНИЙ ПРАВОЧИН БОРЖНИКА: ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ТА КОЛИ ЙОГО МОЖНА ВИЗНАВАТИ ТАКИМ? – ОГЛЯД ВС

ФРАУДАТОРНИЙ ПРАВОЧИН БОРЖНИКА: ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ТА КОЛИ ЙОГО МОЖНА ВИЗНАВАТИ ТАКИМ? - ОГЛЯД ВС

Фраудаторний правочин не нове поняття в доктрині цивільного права. Ще у римському праві було сформовано, а потім певною мірою вдосконалено поняття фраудаторності (латинською «fraus creditorum» – на шкоду кредиторам). За останні роки і судова практика в Україні значно розширила ознаки недійсності правочинів, виділивши в окрему категорію так званий «фраудаторний правочин». Такий правочин вчиняється боржником із метою зменшення та приховування свого майна від звернення стягнення кредиторів.

        У законодавстві Польщі конструкція фраудаторності прямо закріплена у цивільному кодексі. Фраудаторні правочини в українському законодавстві регулюються тільки у певних сферах. Наприклад, у сфері неплатоспроможності банків – Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у сфері виконавчого провадження – Законом України «Про виконавче провадження» тощо. Поняття фраудаторності відображається і в загальних засадах цивільного законодавства, зокрема в п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України. Однією із таких засад є добросовісність, тобто учасники цивільних правовідносин повинні відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору.

        У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року зазначається, що фраудаторний договір може бути як оплатним, так і безоплатним. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься:

-момент укладення договору;

– контрагент із яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пов’язана юридична особа);

– ціна (ринкова/неринкова);

– наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

        Стосовно безоплатних договорів, то постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року до критеріїв фраудаторності віднесено:

– момент дарування;

– контрагент – обдаровуваний.

     Враховуючи судову практику, у науковій доктрині права сформувалися ознаки фраудаторного правочину. До яких відносять: наявність умислу у боржника на вчинення такого правочину, оплатний або безоплатний характер, наявність збитків у боржника чи кредитора, вчинення з метою перешкоджання кредитору у задоволенні його інтересів.

На противагу фраудаторному правочину існує фіктивний. Ознакою останнього є введення в оману іншого учасника щодо фактичних обставин правочину та дійсних намірів. Отже, фраудаторний і фіктивний правочин – це окремі види правочинів, що вчиняються з різними намірами і визнаються недійсними.  Але до 2019 року судова практика розвивалася таким чином, що оспорювали договори, які укладені на шкоду кредитору, за допомогою фіктивності. У результаті цього кредитору не вдавалося повернути майно. Не бралося до уваги те, що фраудаторними правочинами не вичерпується весь склад фіктивного правочину. Тому з початком застосування конструкції фраудаторності ситуація змінилася: стало можливим повернення майна боржнику, щоб потім кредитор міг звернути на його стягнення.

 Фраудаторні правочини зазвичай укладаються після відкриття провадження і до першого судового засідання у справі про стягнення коштів. У Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2019 року суд дійшов висновку, що боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь свого сина після виникнення у нього зобов’язання із повернення суми позики, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. В іншій своїй Постанові від 20 травня 2020 року у справі № 922/1903/18 Верховний Суд зазначив, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значущі вчинки були економічно обгрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином і своєчасно виконані. Тому всі боржники мають добросовісно виконати всі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання – надати справедливе та своєчасне задоволення прав і правомірних інтересів кредитора. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

        Підсумовуючи все вище викладене, можна дійти висновку, що фраудаторність як така в українській правовій реальності з’явилася досить недавно, хоча сьогодні вже застосовується в різних сферах. Основною ознакою фраудаторного правочину є майновий критерії – боржник перестає бути платоспроможним.

        Ключові слова: фраудаторність, добросовісність, зловживання правом, зменшення та приховування майна, фіктивний правочин, платоспроможність

        Автор: Хом`як Анна.

Avatar

Автор : Потапова Лоліта

3 407 переглядів

2 коментарі

  • Avatar
    Тетяна 30.04.2024 at 13:10 | Відповіcти

    Доброго дня хотіла у вас дізнатись таку інформацію у мене є колишній чоловік на даний час він служить в мене від нього є двоє дітей неповнолітніх але він сплачує аліменти.Я вийшла заміж, вдруге та народила йому дитинку ми багатодітна родина, всі документи є, чи є право у мого чоловіка на відстрочку так як в нас троє неповнолітніх дітей і він їх виховує та утримує.

    • Avatar
      Потапова Лоліта 24.05.2024 at 12:56 | Відповіcти

      Вітаємо!

      З цього приводу можемо зазначити наступне:
      Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
      З цього випливає, що отримати відстрочку можуть не лише рідні батьки дітей, а й ті особи, що їх утримують.
      Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України (далі – СК України) одним із способів утримання дитини є сплата аліментів, які присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
      Тобто сплата рідним батьком аліментів є свідченням того, що він утримує свою дитину.
      Згідно з ч. 1 ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов’язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
      Водночас, оскільки у Вашому випадку рідний батько сплачує аліменти на 2 своїх дітей, то вважається, що саме він їх утримує і Ваш теперішній чоловік як їх вітчим не може вважатися утримувачем. Утримання Вашим чоловіком двох дітей від першого шлюбу є виключно його добровільним бажанням, яке не створює і не може породжувати виникнення будь-яких прав та обов’язків щодо утримання (виховання тощо) неповнолітніх дітей.
      Отже, у зв’язку з цим Ваш чоловік не матиме права на відстрочку, адже у такому випадку вважається, що на його утриманні перебуває лише 1 дитина, що згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не є підставою для отримання відстрочки від військової служби.

      Відповідь підготовлена студентами-клініцистами Юридичної клініки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *