КРИПТОВАЛЮТА У РІШЕННЯХ СУДУ

Визначення поняття «віртуальної валюти» вперше з’явилося в обігу у 2009 році та було закріплено в Директиві ЄС 2018/843 Європейського парламенту та Ради від 30.05.2018 року. Ця сфера є новою у світі, тому на сьогодні актуальними є питання щодо формування підходів та методів у регулюванні даного явища. Зокрема в Україні залишились невизначені питання щодо закріплення правового статусу криптовалюти та обліку операцій з нею.

Слід відзначити, що Україна входить в ТОП-10 країн світу за кількістю користувачів Bitcoin. Однак в українському законодавстві немає жодного закону чи підзаконного нормативно-правового акту, який би регулював операції із застосуванням криптовалюти. Це провокує зростання чорного ринку та маніпуляції навколо цієї теми. Міністерство фінансів України з цього питання висловилося наступним чином: «Складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом».

22 жовтня 2015 року Суд ЄС відніс біткоїни до «контрактних» засобів платежу та дослідивши правову природу визнав їх для цілей оподаткування ПДВ не товарами чи послугами, а платіжним засобом. Таке рішення прирівняло  віртуальні валюти до традиційних валют в плані оподаткування. Відповідно до постанови суду, операції з обміну традиційних валют на біткоїни повинні бути вільні від податку на додану вартість, оскільки правила ЄС забороняють стягнення такого податку з операцій з обміну валют, банкнот і монет. Що ж до судової практики нашої держави, то в більшості рішень криптовалюта розцінюється українськими судами не як платіжний засіб, а як актив, а договір купівлі-продажу або поставки, де засобом платежу за товари сторонами визначається криптовалюта, розцінюються судами як договори міни. При цьому судами робиться акцент на тому, що біткоїн не є річчю в розумінні ст. 179 Цивільного кодексу.

Нерідко біткоїн може стати знаряддям злочину. Так, більшість судових справ, де біткоїн фігурує як засіб платежу, стосуються продажі наркотиків, вимагання, заволодіння грошовими коштами з чужих платіжних карток, а також діяльності конвертаційних центрів та організації DDOS-атак.

На сьогодні є дуже поширеними інтернет-шахрайства з використанням віртуальних грошей. Це, наприклад, фінансові піраміди, “перемоги” у конкурсах та лотереях, занадто вигідні розпродажі, ставки на спорт, бізнес-пакети, “благодійність”, фішінг і тому подібне. За це в Україні передбачена кримінальна відповідальність. Наприклад, у справі № 760/3538/21 від 27.04.2020 суд висунув підозру жінці, яка, маючи досвід у сфері торгівлі на ринку віртуальних активів (криптовалюти), з метою шахрайського заволодіння чужим майном через залучення грошових коштів громадян України (інвесторів/вкладників), шляхом введення їх в оману, зокрема повідомлення останнім неправдивої інформації про гарантовану можливість отримання надприбутків на ринку віртуальних активів (криптовалюти), стала поширювати відомості серед кола своїх знайомих щодо здійснення нею прибуткових брокерських послуг щодо управління віртуальними активами, зокрема криптовалютою. За вчиненні діяння, що передбачені ч. 4 ст. 190 ККУ (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою), жінці загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

              Дуже цікавою є справа № 753/599/16-ц від 24.03.2016, що стосується оплати біткоінами роботи програміста. Суть полягає в тому, що між особами був укладений договір обміну товару на роботи, згідно з яким одним із них було взято зобов’язання на власний ризик виконати роботи з розробки та створення програмного забезпечення відповідно до технічного завдання з передачею їх результатів замовнику, а останній взяв на себе зобов’язання передати йому визначену договором кількість цифрової продукції Bitcoin, об’єктивно вираженої за допомогою комп’ютерного програмування в формі цифрових записів (товар) на загальну суму 10 000 гривень в обмін на виконання ним робіт. Обмін робіт на товар здійснюється на безгрошовій збалансованій основі. Роботи вважаються виконаними з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт. Він виконав умови договору – розробив та створив програмне забезпечення відповідно до технічного завдання з передачею їх результатів замовнику, однак останній програмісту біткоїни так і не передав. Суд зауважив, що замовник не може передати програмісту те, що не має ознаків матеріального світу, тобто біткоїни. Як ми бачимо, судова практика склалася не на користь тих, хто вирішив використовувати біткоїни в якості оплати за договором.ого кодексу України.     

             Підсумовуючи все вище викладене, можна стверджувати, що відносини, пов’язані з криптовалютою є невизначеними на сьогодні. Одностайної судової практики на разі немає, Верховний суд також ще не висловив своєї позиції. За таких обставин великого значення набуває грамотна робота юристів при укладанні договорів, об’єктом яких є криптовалюти, визначені в якості платежу.

Автори: Тільна Катерина та Хом’як Анна