Верховний Суд: коли повідомлення вважається належним?

Верховний Суд: коли повідомлення вважається належним?

Незважаючи на те, що належне повідомлення є одним з найголовніших аспектів забезпечення права на справедливий суд, що гарантується Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, наразі є актуальною проблема здійснення такого інформування.

Обумовлюється ця проблема недостатнім фінансуванням судових органів, що має наслідком відсутність коштів для надсилання поштової кореспонденції. Проте, чи повинно це впливати на належне повідомлення про судові рішення?!

Слід зазначити, що навіть недостатнє фінансування не дає підстав суду для невиконання своїх обовязків. Тим паче оприлюднення судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) не може нівелювати обов’язок судового органу щодо належного повідомлення. Ця позиція роз’яснена в постанові ВС від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20.

Крім того, на практиці досить часто трапляється так, що суди наполягають на тому, що особа була належно повідомлена про той чи інший факт, а ця особа, у свою чергу, наголошує на зворотньому. Для того, щоб вирішити це питання Касаційний адміністративний суд ВС у постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 400/1832/20 визначив випадки, коли повідомлення вважається належним. Таким чином, доказами отримання ухвал, повісток, скарг про виклик до суду є:

1) підтвердження отримання повістки, надане телефоном, текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується працівником апарату суду;

2) заява позивача, подана в порядку частини 1 статті 129 КАС України, щодо надіслання йому тексту повістки на електронну пошту;

3) довідка, складена секретарем, якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло.

Касаційний господарський суд у складі ВС у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов до висновку, що також належним повідомленням є відправлення рекомендованого листа.

При цьому, якщо говорити про повідомлення шляхом використання електронної комунікації через пошту, то наголошується, що не буде доказом належного повідомлення особи роздруківка з електронної пошти суду щодо того, що лист було відправлено відповідній особі.

Можна зазначити, що неналежне повідомлення особи може призвести не тільки до порушення її права на справедливий суд, а й до чималих збитків для держави. ЄСПЛ виходить з того, що громадяни мають право отримувати належне повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційну скаргу може бути подано в чітко встановлений строк. Саме тому, особі, яка не отримала копію судового рішення у зв’язку з відсутністю коштів, Україна мала сплатити 1500 євро відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Кушнір проти України» (скарга № 8531/13).

Слід зазначити, що неналежне повідомлення чи неповідомлення будь-кого з учасників справи про дату, час і місце судового засідання взагалі може стати підставою для безумовного скасування рішення суду. Така позиція висловлена Касаційним господарським судом ВС у справі № 910/17792/17.

Отже, слід мати на увазі, що суд повинен мати докази, які підтверджують належне повідомлення особи щодо будь-якого факту. Якщо ж таких доказів немає, а тим паче, якщо судовий орган через недофінансованість не виконав свого обов’язку щодо такого інформування, має місце порушення права на справедливий суд.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод

Постанова ВС від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20

Постанова від 12 квітня 2021 року у справі № 400/1832/20

Постанова від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19

Рішення ЄСПЛ у справі «Кушнір проти України» (скарга № 8531/13)

Постанова ВС у справі № 910/17792/17

Автор: Скляр Марія

Рудковська Мирослава

Автор : Рудковська Мирослава

108 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *