ФІНАНСОВІ ПІРАМІДИ VS ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ

Фінансова піраміда є досить поширеною шахрайською схемою, що застосовується у різних сферах діяльності. Відвідуючи різні соціальні мережі чи просто ознайомлюючись з інформацією на тій чи іншій веб-сторінці, ми зустрічаємо оголошення, рекламну чи просто повідомлення із закликами приєднатися до того чи іншого проекту, інвестувати в нього та отримувати захмарні відсотки прибутку. Звісно, жоден із нас не має магічного скану, який би дозволив нам з упевненістю визначити чи є той чи інший проект вартим нашої довіри та чи можемо ми без сумніву вкласти власні кошти у нього, зважаючи на заманливі умови. Як визначити чи є той чи інший проект сумнівним чи ні? Куди ми можемо звернутися за такою інформацією?

По-перше, варто звернути свою увагу на Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від  06.12.2019 № 361-IX (чинної редакції). Чому варто звернутися саме до цього закону? Це пояснюється тим, що вказаний Закон закріплює основи фінансового моніторингу учасників фінансових відносин, в тому числі різноманітних фінансових установ, організацій і так далі, з метою запобігти, серед іншого, легалізації (відмивання) доходів отриманих злочинним шляхом. Оскільки доходи отримані від функціонування фінансової піраміди є отриманими злочинним шляхом, а саме через шахрайство, справедливим є звернення до вказаного вище Закону. Оскільки набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом є легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, відповідно до ст. 209 Кримінального кодексу України. Вказаний Закон дозволить краще зрозуміти систему моніторингу та дізнатися про органи, що його здійснюють та до яких варто звернутися за консультацією.

По-друге, варто розуміти, що моніторинг учасників фінансових відносин здійснюється не одним державним органом, а системою суб’єктів державного фінансового моніторингу, до якої належать:  Національний банк України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Міністерство юстиції України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації України та спеціально уповноважений орган. Варто звернути увагу на офіційні сторінки вказаних суб’єктів, адже у зв’язку з фінансовим моніторингом можуть опубліковувати важливі відомості для споживачів фінансових послуг.

Так Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку на своїй офіційній сторінці опублікувала цілий перелік ознак,що допоможуть визначити чи є той чи інший інвестиційний проект сумнівним фінансовим проектом. Для нас це важливо, адже фінансові піраміди, найчастіше, маскуються саме під такими поетами. До таких ознак належать наступні:

– великий відсоток гарантованої дохідності;

– відсутність відповідних дозволів та ліцензій;

– агресивний маркетинг;

– відсутність фізичного офісу;

– відсутність реєстрації в країні залучення інвестицій;

– відсутня акредитація інвестора;

– підозрілі або неперевірені біографії менеджерів;

– відсутність підписаних документів;

– настійлива пропозиція залучати друзів;

– приховування права власності.

Крім того, на офіційній сторінці Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку розміщуються повідомлення з попередженням споживачів фінансових послуг щодо сумнівних інвестиційних проектів, що не виключає існування під оболонкою такого проекту фінансової піраміди.

Важливо звертатися до офіційних сторінок уповноважених на фінансовий моніторинг учасників фінансових відносин, для одержання оновленої інформації, в тому числі, що стосується сумнівних фінансових проектів, а ніж використовувати не перевірені джерела.

Автор: Повх Аліна

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору». Висловлені в цій публікації думки необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.