Арбітражний керуючий

Арбітражний керуючий є одним із ключових учасників у справах про банкрутство, від дій якого, певною мірою, залежить кінцевий результат справи про банкрутство.

Арбітражний керуючий виконує функції керуючого реалізацією майна банкрута та задоволення вимог кредиторів;  керуючого реструктуризацією боргів боржника; керуючого санацією боржника; ліквідатора.

Здійснюючи свої повноваження, арбітражний керуючий має бути незалежним, тобто має діяти незалежно від інших учасників провадження у справі про банкрутство на засадах добросовісності, справедливості та розумності. Основною метою його діяльності є дотримання балансу інтересів божника та кредиторів. Саме тому, важливе значення має чітке врегулювання у законодавстві процедури призначення арбітражного керуючого. Вбачається, що прозора та конкурсна процедура призначення арбітражного керуючого має бути перешкодою (запобіжником) корупційним схемам, які застосовуються у сфері банкрутства боржників.

Статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» фактично передбачалося безальтернативне призначення арбітражного керуючого, який визначався автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Позитивним вважалося запровадження Кодексом України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ) конкурсного визначення арбітражного керуючого. Згідно з ч.1 ст. 28 КУзПБ кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. При цьому в ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд мав запропонувати трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у цій справі (ч.2 ст. 28 КУзПБ).

КУзПБ був прийнятий 18 жовтня 2018 р.  Тим не менш, дискусія щодо певних положень даного правового (доопрацювання низки питань, які так і залишилися невирішеними, насамперед, через відсутність підзаконних нормативно-правових актів, які б визначали механізм реалізації окремих норм, закріплених у цьому Кодексі) призвела до повторного звернення уваги законодавця на цю сферу суспільних відносин..

Саме з цієї причини ВР України 5 червня 2020 року проголосувала за законопроект про внесення змін до КУзПБ.

Одним з нововведень стала зміна процедури призначення арбітражного керуючого. Зокрема, п. 5 ч. 1 ст. 1  Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства» доповнено пунктом  21, в якому передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність до цього Кодексу арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією призначається господарським судом з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Отже, такі зміни до законодавства про банкрутства можна вважати поверненням до безальтернативного вибору арбітражного керуючого. Тобто,  до змін, внесених вищезгаданим законопроектом, суд міг застосувати автоматизовану систему у випадку, якщо заява ініціюючого кредитора або боржника, фізичної особи, про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містила пропозиції щодо кандидата  арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не було додано заяви арбітражного керуючого про участь у справі, а також якщо керуючого не може бути призначено розпорядником майна, виходячи з положень ч. 3 ст. 28 КУзПБ. В таких випадках суд в ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство пропонує трьом арбітражним керуючим, визначеним автоматизованим відбором, подати заяву на участь у справі. При цьому суд повноважний призначити розпорядником майна/арбітражного керуючого на власний розсуд лише у разі, якщо жодна з кандидатур, обраних автоматизованим відбором, не подала до суду заяву на участь у справі.

 

Підготувала:                                                      Кочолодзян Марія

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору».

Рудковська Мирослава

Автор : Рудковська Мирослава

43 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *