Право на податковий кредит

Багатьом відомо, що таке ПДВ (Податок на додану вартість) – це податок, який сплачується покупцем за товар чи послуги, але облік та перерахування даного податку здійснюється продавцем. Тобто ПДВ це частина вартості товару або послуги, яку стягують з покупців. А безпосередньо платниками виступають юридичні особи або фізичні особи-підприємці, які здійснюють від свого імені підприємницьку діяльність на території України. Відповідно ставка податку складає 20% від вартості товару.

Податок на додану вартість складається з двох складових частин: податкового кредиту та податкового зобов’язання.

Податкове зобов’язання – це сума, яку має сплатити платник податків до державних бюджетів чи фондів у порядку та у строки, визначені Податковим кодексом України.

Податковий кредит – це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове  зобов’язання. Тому коли особа стає платником ПДВ, вона автоматично починає нараховувати податкові зобов’язання та кредит. Відповідно до ч. 1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг,  ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України, ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу тощо. Слід зазначити, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг та дата отримання платником податку товарів/послуг, для інших операцій у законі встановлені відповідні дати за якими виникає право на податковий кредит.

Датою визнання податкового періоду зазвичай визначають за певною подією, залежно від операції яка відбулась. Наприклад, при загальному випадку виділяють події списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг або отримання платником ПДВ товарів/послуг. Імпорт – дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями. Послуги нерезидента – дата складання одержувачем таких послуг (платником ПДВ) податкової накладної за умови її реєстрації в ЄРПН.  Фінансовий лізинг – дата фактичного отримання об’єкта фінлізингу орендарем. Довгострокові договори – дата фактичного отримання замовником результатів робіт, оформлених актами виконаних робіт.

Для того щоб отримати податковий кредит особа має подати річну податкову декларацію до податкових органів, в яких встановлені суми отриманих доходів та підстави для нарахування такого кредиту. Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України”. Тобто, якщо платник своєчасно не буде включено суму ПДВ у відповідній накладній або розрахунку коригування зареєстрованій у ЄРПН протягом 365 днів, то платник має право скласти уточнюючий розрахунок до податкової декларації, в якому складено таку податкову накладну або розрахунок коригування, з урахуванням строків давності (1095 днів), та виправити неправильно відображені показники.

Але, бувають випадки, коли особі не надають податковий кредит. Перш за все це відбувається, коли платник має інші доходи відмінні від плати за найману працю. Також, якщо платник не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Основними документами на підставі яких визнають податковий кредит є: податкова накладна, митна декларація, касовий чек, транспортний квиток, готельний рахунок, рахунок за послуги зв’язку, бухгалтерська довідка тощо.

Сфера застосування податкових кредитів дуже різна. Наприклад, податковий кредит знаходить своє місце в області житлово-комунальних послуг. Якщо договором передбачено постачання послуг, таких як: водопостачання, водовідведення, газопостачання та електоропостачання, теплопостачання тощо. Вартість цих послуг визначається за показниками приладів обліку, а загальна сума платежу, податку та податкового номеру виставлені постачальником, то за цих підстав рахунок отримувачем таких послуг – податковий кредит може бути сформовано без отримання податкової накладної.

Посилання на нормативно-правові акти:

– Податковий кодекс України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/sp:wide-#n4931

– Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-19#Text

Автор – Червяков Микита

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору». Висловлені в цій публікації думки необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.