Національна служба здоров’я: результати діяльності

Кабінетом Міністрів України видано Розпорядження від 15 листопада 2017 року «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я на період до 2020 року». Відповідно до зазначеного розпорядження Кабмін до 2020 року поставив перед собою такі основні завдання:

1. Формування юридичних основ для модернізованої системи фінансування охорони здоров’я.

2. Автономізація бюджетних закладів охорони здоров’я.

3. Функціонування єдиної електронної системи обміну медичною інформацією.

4. Перегляд уніфікованих клінічних протоколів для переліку найбільш поширених медичних станів та спрощення вимог до ведення паперової звітності в закладах охорони здоров’я.

5. Введення нової моделі фінансування для первинної медичної допомоги.

6. Запровадження нової моделі фінансування медичної допомоги для вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. 

Але головним завданням Кабміну було створення Національної служби здоров’я України та координація її діяльності. Національна служба здоров’я України — центральний орган виконавчої влади, що втілює державну політику у сфері державних фінансових гарантії медичного обслуговування населення. НСЗУ — це «національний страховик», який укладає договори із закладами охорони здоров’я та закуповує у них послуги з медичного обслуговування населення. НСЗУ не володітиме коштами, які виділяються з держбюджету на оплату послуг медичного обслуговування населення. Гроші зберігатимуться на казначейських рахунках. НСЗУ контролюватиме дотримання умов договору. 

 Національна служба здоров’я України почала свою роботу наприкінці червня 2018 року.  Що ж зробила Національна служба здоров’я більше ніж за рік ? Одним з основних завдань НСЗУ на 2019 рік було створення регіональних підрозділів. На даний момент створено вже три підрозділи: Західний міжрегіональний департамент з центром у Львові, Центральний міжрегіональний департамент з центром у Києві та Південний міжрегіональний департамент із центром в Одесі. Найближчим часом планується відкриття Північного та Східного міжрегіональних департаментів з центрами у Харкові та Дніпрі відповідно. 

Трансформація системи охорони здоров’я за невеликий проміжок часу досягла значних позитивних змін:

• Українці отримали змогу самостійно обирати та змінювати свого сімейного лікаря.  Майже 30 млн українців уже зробили свій вибір.

• До модернізації й укладення договору з Національною службою здоров’я України долучилося більш ніж 1500 медичних закладів.

• Майже пів мільйона електронних рецептів оброблено Національною службою здоров’я.

• Перетворення зазнали й приватні заклади охорони здоров’я – на сьогодні кожен п’ятий заклад, у якому можна обрати чи змінити сімейного лікаря.

• Не лише дітям, а й дорослим надаються всі важливі та необхідні вакцини. Збільшено можливість надання цих вакцин не лише комунальними закладам, а й приватними.

• Заклади, які працюють разом з Національною службою здоров’я України, надають повний пакет первинної медичної допомоги безоплатно. Відповідно до статті 351 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»  первинна медична допомога – це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

• Майже всі заклади сімейної медицини відокремились. Вони не утримуються за бюджетні кошти, вільно організовують свою роботу, оскільки мають стабільні виплати від НСЗУ.

 Тенденція комп’ютеризації дуже швидко розвивається. В електронному вигляді укладаються декларації, медичні установи повідомляють НСЗ  про укладення договорів електронній формі. В тестовому режимі працює електронна медична картка, з квітня стартував електронний медичний рецепт. Незабаром буде введено в дію електронне направлення та електронний лікарняний. 

Отже, можна зробити висновок, що Національна служба здоров’я  України запроваджує нову модель фінансування медичних закладів України, створює базу електронних рецептів і загалом забезпечує комп’ютеризацію лікарень, а також отримає та оприлюднює достовірну інформацію про те, скільки випадків госпіталізації у лікарнях і амбулаторних послуг у медичних закладах конкретної області. На основі цих даних НСЗУ зможе ефективно передбачувати потребу медичних послугах в Україні у майбутньому. 

Автор: Вишняк Анна