Отримали дивний лист з «позовною заявою», що робити?

Бувають випадки, коли у поштовій скринці знаходиш незрозумілий лист (як правило, адресантом є КП «Жилкомсервіс», підписи або автори у листі, а також дата його складання не вказуються) з вимогою заплатити гроші, буцімто за аварійний стан балкону, який не має таких ознак (або має, але про це трохи згодом). Одразу виникає мільйон запитань: що це за лист, чи породжує його вміст правові наслідки, куди йти, що робити? Такі справи вже знайшли місце у практиці Юридичної клініки, через що пропонуємо Вашій увазі узагальнений правовий аналіз типового змісту таких листів від КП «Жилкомсервіс» (далі – КП).

Перш за все слід ретельно дослідити зміст «Позовної заяви», яка міститься у листі, та визначити чи є вона позовною заявою за своїм юридичним змістом, або ж йдеться лише про надрукований текс. Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначено, яким вимогам має відповідати справжня позовна заява. Натомість в одержуваних листах йдеться лише про надрукований на папері текст, а не про позовну заяву, адже не дотримано суттєву кількість вимог: відсутнє найменування суду, до якого подається «позовна заява», вона не містить підпису та зазначення особи, яка її склала, дати складення.

Окремо слід звернути уваги, що статтею 14 ЦПК України передбачено: позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки – повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Відповідно до пп. 15.1, 15.3 п. 1 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі;

Отже, відповідно до статті 27 ЦПК України КП має надсилати позовну заяву до суду оскільки позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування. Відповідно, після подання до Вас позову в суд, на Вашу поштову адресу саме суд зобов’язаний буде надіслати Вам копію позовної заяви, а також ухвалу про відкриття провадження за даним позовом.

Тобто, КП надсилає не позовні заяви, а скоріше проекти таких заяв, які поширюються за шаблонним зразком і, скоріш за все, мають на меті штучно стимулювати мешканців Харкова до оновлення своїх балконів.

Варто також розглянути правові підстави, на яких ґрунтується «позовна заява», яка була Вам надіслана. Так, по суті єдиною підставою «позовної заяви» є «візуальне обстеження» балкону квартири співробітниками певної дільниці КП. З цього приводу варто зазначити, що таке обстеження не має статусу висновку експерта, більш того, в цілому не може породжувати жодних правових наслідків. Дане «обстеження» виконано невизначеною особою, у невизначену дату та час доби, невизначеним способом та з використанням невизначеної методології «обстеження». Відповідно, сумнівним є факт проведення такого «обстеження» в дійсності. При цьому незалежно від реальності проведення такого «обстеження» насправді, його результати не можуть впливати на права та обов’язки власника балкону в обов’язковому порядку (можуть лише добровільно бути взяті до уваги). Натомість, в разі подання реальної позовної заяви до суду, в обов’язковому порядку необхідним буде проведення технічної експертизи стану балкону, на яку згадане «візуальне обстеження» не матиме жодного впливу.

Слід додати, що огляд балкону представниками КП шляхом їх допуску до балкону зі сторони квартири може бути здійснено лише за добровільною згодою власника. Є деякі виключення, коли особа має допустити у своє житло робітників комунальних послуг, так Відповідно до ч. 2. ст.7 ЗУ «Про комунальні послуги» індивідуальний споживач (у нашому випадку – власник квартири) зобов’язаний, зокрема, допускати у своє житло управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів – розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку. Також власник квартири зобов’язаний забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період. При цьому пунктом 2.1. Правил утримання будинків передбачено, що система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. При цьому за п.2.1.1. Правил утримання будинків планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік – навесні та восени (весняний та осінній огляди).

Таким чином, підсумовуючи усе вищенаведене, Перш за все необхідно спокійно та детально дослідити зміст листа та доданих до нього документів. Визначити, чи має позовна заява в даному листі юридичну силу. Якщо ні, то така «Позовна заява», по своїй правовій природі є лише текстом з відповідною назвою, а тому жодних прав та обов’язків для адресата листа не створює. Аналогічною є оцінка і іншого документа, що знаходиться у листі та  містить розрахунок певних витрат. Виходячи з того, що лист не зумовлює жодних правових наслідків для його адресата, правомірно буде обрати варіант поведінки у формі ігнорування отриманого листа. Тим не менш, ви можете надіслати на адресу КП запит щодо проведеного комунальним підприємтсвом «візуального обстеження» (виконавців, дати, методики обстеження і тд). Такий варіант поведінки в перспективі може розширити Вашу досвідченість щодо правомірності та реального змісту дій КП. В будь-якому разі такий лист може мати інформаційне значення щодо планів КП, а також можливих наслідків задоволення позову комунального підприємства в разі, якщо він все ж буде реально поданий до суду.

Ще один документ, який міститься у подібних листах, містить розрахунок «витрат, які адресат листа зобов’язаний буде понести у зв’язку зі зверненням КП до суду».

Зазначені в даному документі грошові суми не відображають реальних правових наслідків, які в принципі можуть настати у зв’язку з реальним зверненням КП до суду та задоволенням суду відповідних вимог комунального підприємства.

Так, дійсно, відповідно до пп.2 п.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру (зобов’язання вчинити дії є вимогою немайнового характеру) підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1921 грн. Також відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України в разі задоволення позовної заяви, яка подана проти особи, судом з неї може бути стягнуто розмір судових витрат, до яких належить в т.ч. судовий збір (ст. 133 ЦПК України).

Інші суми, які будуть передбачені у даному документі, наприклад вартість виготовлення технічного висновку, не є обґрунтованою сумою. Таку суму адресант листа визначає самостійно, а реальна вартість виготовлення подібного експертного висновку може бути більшою або меншою (залежно від експертної установи). Щодо стягнення з Вас штрафів за невиконання рішень суду, то їм обов’язково мають передувати задоволення судом реальної позовної заяви, відкриття виконавчого провадження, ухилення боржника (особи, проти якої винесено судове рішення) від виконання судового рішення, звернення державного (приватного) виконавця до правоохоронних органів, розслідування ними даних подій, передання обвинувального акту до суду та лише в разі визнання судом боржника винним, з нього буде стягнуто розмір штрафу у першому з запропонованих у листі розмірів. Для стягнення штрафу у другому розмірі усі описані дії повинні бути вчинені повторно.

Підсумовуючи, варто зазначити, що такі листи не є реальною позовною заявою, усі зазначені у листі суми не є обов’язковими для сплати в момент отримання таких листів. Жодних юридичних обов’язків отримання згаданих листів для їх адресатів не створює, а зазначені грошові суми можуть бути стягнуті з особи лише в разі подолання чисельних юридичних процедур саме зі сторони КП.

Тим не менш, закликаємо Вас утримувати належне Вам майно (у т.ч. балкони) в належному стані, адже від цього може залежати не лише життя та здоров’я осіб, які щоденно проходять поблизу Вашої квартири, але й Ваше власне.

 

Автор: Трофімов Богдан

Рудковська Мирослава

Автор : Рудковська Мирослава

230 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *