Особливості нового Закону « Про житлово-комунальні послуги »

З 1 травня в Україні набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон), який стосуватиметься як мешканців квартир, які є власниками житла у багатоквартирних будинках, так і підприємців та юридичних осіб, які орендують нерухомість у форматі офісу.

Закон впроваджує типові види договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам самостійно обирати модель постачання комунальних послуг в їх будинках. Індивідуальний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно. Колективний договір укладається від імені всіх співвласників управителем або іншою уповноваженою особою. У свою чергу, комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаватимуться виключно на підставі індивідуальних договорів.

Також Закон надає можливість споживачам або уповноваженим від їх імені особам домовлятися про вартість житлово-комунальних послуг з компанією-управителем. Так, відповідно до статті 10 Закону ціни на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до Закону ціни є регульованими. У такому разі ціни встановлюються уповноваженими Законом державними органами або органами місцевого самоврядування. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком також визначається за домовленістю сторін, і важливим є той факт, що така ціна протягом дії договору може змінюватися лише за домовленістю сторін.

Суб’єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг Закон визначає безпосередньо споживачів, виконавців комунальних послуг та управителів. Управитель – новий суб’єкт, ним може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (фізична особа-підприємець), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору зі співвласниками цього будинку. Основна функція управителя – забезпечити належні умови проживання й задоволення господарсько-побутових потреб, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території.

Крім цього, Закон передбачає монетизацію субсидій на надання житлово-комунальних послуг, тобто споживач, який має субсидію, може отримувати гроші на оплату житлово-комунальних послуг, а не знижку на послугу. Це дозволить співвласникам будинків вільно розпоряджатися ресурсом та стимулюватиме ощадливе використання ресурсів та впровадження енергоефективних заходів.

Вкрай обговорюваним питанням стало положення Закону, яке визначає відповідальність у разі несвоєчасної сплати за надані послуги, яка полягає в нарахуванні пені в розмірі, встановленому договором, але не вище, ніж 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Однак загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені буде починатися з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного терміну внесення плати за житлово-комунальні послуги. Але якщо держава заборгувала суб’єкту правовідносин з виплатою наданих населенню пільг або житлових субсидій, або споживач має заборгованість з оплати праці, підтверджену належним чином, пеня нараховуватися не буде.

Проте слід зауважити, що введення в дію Закону про житлово-комунальні послуги не є підставою для автоматичного нарахування споживачам пені, адже така відповідальність передбачена лише за неналежне виконання нових договорів, передбачених цим Законом. Нові договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом року з дня введення в дію закону – до 1 травня 2020 року.

Водночас договори, укладені до 1 травня 2019 року, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності домовленостей про надання комунальних послуг, укладених за новими правилами. Тобто, нарахування пені у розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення можливе лише за договорами, укладеними після 1 травня 2019 року. Тому пеня за несвоєчасне здійснення платежів за комунальні послуги не може нараховуватися на суму заборгованості, що утворилася до укладення нового договору.

 

Автор: Бандура Дарія

Рудковська Мирослава

Автор : Рудковська Мирослава

194 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *