Оплата газопостачання за індивідуальним чи загальнобудинковим лічильником ?

Зокрема, згідно п. 4-5 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг газопостачання в умовах використання загально будинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року № 620, ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи.

У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.

Обсяги спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку, у будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу, визначаються: для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, – за показаннями таких лічильників; для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, – за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні. (Апостолівський районний суд Дніпропетровської області справа № 171/1396/17 від 16 січня 2018 р.)

Суперечливим з першого погляду є положення  ч.1 ст.6 Закону України  «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», яке передбачає – суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі до 1 січня 2018 року, та прямо не відповідає вище згаданому п. 4-5 Тимчасового Положення, що закріплював обов’язок встановлення індивідуального лічильника за кошти окремої особи. Ясність у ситуацію, яка виникла вносить судова практика, що тлумачить «обов’язок суб’єктів господарювання забезпечити встановлення лічильників газу» лише з технічної точки зору як виконання робіт і не включає в себе поняття повного фінансування таких робіт за кошти суб’єкта господарювання (Апеляційний суд Запорізької області справа №22-ц/778/1830/18). Тому, у разі бажання особи встановити індивідуальний лічильник всі фінансові витрати покладаються на неї.

 

Автор: Заїка Анастасія

Рудковська Мирослава

Автор : Рудковська Мирослава

39 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *