Реєстрація права на земельну ділянку у 2018 році

Питання реєстрації прав на земельну ділянку було і залишається актуальним зі зрозумілих причин. Законодавство в даній сфері в Україні, хоча й характеризується відносною сталістю, проте дещо змінюється з плином часу.

На сьогоднішній день реєстрація права власності або інших прав (оренди, сервітуту, суперфіцію, емфітевзиса і т.д.) на земляну ділянку та садибу здійснюється через місцевий Центр надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП), який виконує прийняття документів для держреєстрації речових прав на нерухоме майно, або у нотаріуса. Після реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виникає, змінюється або припиняється відповідне право. Правила реєстрації прав на нерухоме майно прописані у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1127 (далі – Порядок № 1127).

Варто зазначити, що до 2013 року право власності на землю затверджувався державним актом права власності на земелю, котрий отримували в місцевому органі Держкомзему. Тепер, після додання необхідних документів про земельну ділянку до державного земельного кадастру та отримання в місцевому управлінні Держгеокадастра витягу з Державного земельного кадастру (далі – ДЗК), необхідно звернутися в місцевий Центр надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) або до нотаріуса для реєстрації права на земельну ділянку.

Покрокова процедура реєстрації права на земельну ділянку

1. Перш за все, варто визначитися з суб’єктом, до якого можна звернутися з питання реєстрації прав – ЦНАП або нотаріус. Адреси місцевих ЦНАПів, яким слід подавати документи для реєстрації права власності на земельну ділянку можна знайти, зокрема на офіційному сайті Держгеокадастру.

Звертаючись до ЦНАПу, здійснюється оплата тільки адміністративного збору, проте там можуть бути черги. У нотаріуса ж дорожче (вартість адміністративного сбору + послуги нотаріуса), проте більш зручно і без черг.

2. Наступним кроком є підготовка необхідних документів для подачі в місцевий ЦНАП або до нотаріуса, який буде включати:

 

  • заява про державну реєстрацію прав встановленої форми;

 

  • витяг (витяг) з Державного земельного кадастру;

 

  • копія та оригінал паспорту заявника;

 

  • копію та оригінал ідентифікаційного коду;

 

  • докази оплати адміністративного збору (0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на сьогодні – це 180 грн);

 

  • документ-підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни тощо), рішення суду, свідоцтво на спадщину тощо);

 

  • довіреність (якщо документи подаються представником);

 

  • оригінал та копію паспорта, ідентифікаційного коду представника, (якщо документи подаються представником).

 

Заява про реєстрацію права друкується держреєстратором або нотаріусом та підписується заявником на місці. Важливо також те, що витяг з ДЗК не потрібно подавати в тому разі, коли документи, які є підставою виникнення, переходу або припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.

3. Слід зазначити, що загальний строк аналізу поданих державному реєстратору документів становить 5 робочих днів (ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 (далі – Закон № 1952-IV). Після закінчення зазначеного терміну, за бажанням, можна отримати від державного реєстратора роздруківку з реєстру на бланку формату А4, але без підпису і печатки держреєстратора.

Порядок № 1127 передбачає, що рішення держреєстратора повинні розміщуватися на сайті Мін’юсту і має таку ж юридичну силу, як і паперовий формат підтвердження реєстрації права. Необхідно також визначити, що відповідно до ч.1 ст.34 Закону № 1952-IV надає преспективу скоротити п’ятиденний термін до двох, одного робочих днів і 2х годин, але збір за реєстрацію права, в таких випадках, буде значно більше.

Отже, після реєстрації свого права у Державному реєстрі речових прав, особа стає повноправним власником земельної ділянки і надалі може розпорядитися ним на власний розсуд (в тому числі, продати, подарувати, обміняти тощо).

 

Автор : Кошель Віктор

 

 

Рудковська Мирослава

Автор : Рудковська Мирослава

37 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *