Судова тяганина – не найпростіша справа, а тому до неї варто готуватися і морально, і матеріально. Досить часто цей факт призводить до того, що людина намагається всіма способами уникнути звернення до суду, навіть коли таке звернення залишається останнім способом захисту. Однак згодом до суду звертатися все ж доводиться, але безрезультатно. Чи траплялося з Вами таке, що при зверненні до суду Вам відмовляли в задоволенні вимог (дійсно обґрунтованих та законних) на підставі пропуску процесуальних строків? Таке трапляється доволі часто. Тож що це за строки?
Якщо для цивільного судочинства характерним є позовна давність (за загальним правилом становить 3 роки), то в адміністративному судочинстві існує строк звернення до адміністративного суду.
Так, відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України(далі – КАС України), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. До того ж необхідно враховувати, що цей строк значно коротший за позовну давність. Він становить всього 6 місяців та обчислюється, якщо не встановлено інше, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абз.1 ч.2 ст.99 КАС України). КАС України та інші закони можуть встановлювати й інші строки, зокрема, але не виключно:
1. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби – 1 місяць (ч.3 ст.99 КАС України);
2. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком – 1 місяць з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч.4 ст.99 КАС України);
3. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів – 1 місяць (ч.5 ст.99 КАС України).
Важливою відмінністю строку звернення до адміністративного суду від позовної давності є можливість його застосування за ініціативою суду (стосовно позовної давності подібне прямо виключається ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України).
Наслідком пропуску строку звернення до адміністративного суду є залишення адміністративного позову без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала. При цьому суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів може визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та не застосовувати вказаний наслідок пропуску строку (ч.1 ст.100 КАС України). Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч.2 ст.100 КАС України).
Таким чином, при використанні адміністративного судочинства з метою захисту прав, свобод та законних інтересів необхідно враховувати таку особливу категорію як строк звернення до адміністративного суду. Пропуск такого строку – значне збільшення шансу програти справу.
0 коментарів