Трудове право та право соціального забезпечення

Благай Ія Віталіївна

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого,

Інститут підготовки кадрів для органів юстиції України, 3 курс, 2 група

 

РИНОК ПРАЦІ В УМОВАХ КАРАНТИНУ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

 

У результаті появи епідеміологічної загрози світового масштабу, спричиненої коронавірусом COVID-19, негативного впливу зазнали одночасно сфери охорони здоров’я, освіти та рівень доходів. Обмеження діяльності підприємницьких структур внаслідок запровадження карантину призвело до суттєвих змін в процесі організації праці, у масштабах зайнятості населення по всьому світу. Досить важливим є дослідження дії таких заходів на ситуацію на ринку праці, адже зазначена проблема сьогодні набуває світових масштабів.

Вплив COVID-19 на українську та світову економіку протягом перших місяців з початку застосування жорстких обмежувальних заходів у боротьбі з коронавірусом спричинив певні зміни на ринку робочої сили, до яких С. Кулицький відносить фактичне скорочення зайнятості населення, підвищення рівня безробіття, зниження рівня трудової міграції, зменшення доходів від продажу своєї робочої сили [1]. Так, за даними Державної служби зайнятості, рівень безробіття в Україні у березні 2020 року підвищився на 22% проти аналогічного періоду 2019 року. За оцінкою Торгово-промислової палати за підсумками першого місяця карантину загальна чисельність безробітних в країні сягнула 2,5-2,8 млн осіб, що є найвищим показником за останні 15 років [2, c.17]. Кількість вакансій у службі зайнятості станом на травень зменшилася на 30% в порівнянні з початком карантину; аналогічні тенденції вбачаються на сайтах для пошуку роботи work.ua та rabota.ua. Статус зареєстрованого безробітного упродовж січня-вересня поточного року мали близько 1 млн українців, 888 тис. осіб отримували допомогу про безробіттю. До найбільш постраждалих секторів економіки, діяльність яких була заборонена чи суттєво обмежена, можна віднести готельно-ресторанний бізнес, роздрібну торгівлю, фінансову та банківську сфери [3, c.5]. ЮНІСЕФ, проаналізувавши останні макропрогнози Кабінету Міністрів України, передбачив зростання рівня бідності в Україні з 27,2% до 43,6%, що є наслідком скорочення доходів громадян [2, c.19].

Виходячи зі змісту аналітичної записки Об’єднаного дослідницького центру Європейської Комісії (JRC) щодо впливу обмежувальних заходів у боротьбі з коронавірусом на ринок праці Європейського союзу (далі – ЄС) залежно від міри наданої свободи сектори економіки поділяють на: необхідні й активні сектори; активні, що передбачають дистанційну форму роботи; більш-менш необхідні та частково активні, що не передбачають дистанційної форми роботи; неважливі та неактивні, що не передбачають дистанційної форми роботи; закриті. Майже в усіх країнах ЄС виникла диференціація рівня залученості працівників за ознаками статі, віку, типу зайнятості та рівня кваліфікації. Так, жінки, молодь, а також самозайняті працівники здебільшого відносяться до закритого сектору, в той час як більшість робочої сили (60,6% серед ЄС в цілому) в секторі надомної роботи є висококваліфікованими працівниками. Введені країнами обмеження є схожими, проте їх наслідки різняться в залежності від національної системи [4].

Реакція системи охорони здоров’я на COVID-19 призвела до різкого падіння попиту на робочу силу у багатьох секторах економічної діяльності Великобританії. Офіційна статистика показала, що в кінці травня понад 8 млн працівників втратили роботу, в тому числі у зв’язку з відпусткою. Уряд Сполученого Королівства прийняв рішення надавати позики та грошові гранти фірмам секторів, що зазнали великих втрат, та субсидіювати до 80% заробітної плати для працівників у відпустках через Програму по збереженню робочих місць в ситуації пандемії, викликаної коронавірусною інфекцією (CJRS). Така політика надає можливість фірмам утримувати працівників протягом всієї пандемії, щоб їх бізнес міг швидко та ефективно відновитися після кризи [5, c.372].

В Північній Ірландії передбачають можливість підвищення загального рівня безробіття до 12%, а рівня безробіття серед молоді – до 26%, що є найвищим показником за всю історію. Найбільшого впливу через закриття зазнав сектор гуртової та роздрібної торгівлі, в якому кожний четвертий (25%) працівник був підданий дії заборон. Близько 20% від загальної кількості відправлених у відпустки або звільнених працівників належить саме до сфери роздрібної торгівлі. В пропорційному вираженні ще сильніше постраждав сектор проживання та харчової промисловості, в якому більш як 81% працівників сектору, третина з яких є особами молодше 25 років, не можуть працювати [6].

Уряд Шотландії прогнозує зростання рівня безробіття з 4% до 15%, на відновлення якого знадобиться від одного до трьох років. Станом на червень 2020 року 628 200 працівників було відправлено у відпустку без збереження заробітної плати; близько 150 000 робочих місць можуть бути втрачені в результаті кризи в сфері житлового будівництва, громадського харчування, гуртової, роздрібної та автомобільної торгівлі; нафтогазовий сектор також очікує багато втрат робочих місць. Внаслідок опитування 400 шотландських підприємств дослідницькою групою Scotianomics було виявлено, що 61% з них можуть стати банкрутами, не дивлячись на державну підтримку [7].

Серед скандинавських країн найбільше потерпають від жорстких протиепідемічних заходів ринки праці Данії, Фінляндії та Норвегії, оскільки готельна індустрія, персональні послуги були закриті, торгові центри були вимушені припинити роботу, а громадський транспорт був обмеженим. У Швеції рівень обмежень був значно меншим, ресторани й бари залишалися відкритими, а приватні підприємства і магазини вільно функціонували [8].

Рівень безробіття в США значно виріс з 3,5% у лютому 2020 року до 14,7% у квітні, що є рекордним показником. За перші шість тижнів карантину 33 млн американців, а це п’ята частина усієї робочої сили, звернулися за виплатами по безробіттю. В штаті Нью-Йорк, за даними Міністерства праці штату, в березні-квітні кількість телефонних дзвінків в систему страхування на випадок безробіття зросла на 16 000% проти передкризового стану [9, c.9].

Корея, бувши однією з перших країн, які опинилися під впливом коронавірусу, завдяки ранньому тестуванню і відстеженню поширення вірусу обійшлася без жорстких мір обмеження. Майже 476 тис. робочих місць було втрачено протягом квітня у порівнянні з попереднім роком, а 1,5 млн працівникам було надано тимчасові відпустки. З огляду на це рівень безробіття зріс із 3,3% у лютому лише до 4,5% у травні [10].

Отже, підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що кожна країна, яка зазнала впливу COVID-19, потерпає від втрат робочої сили внаслідок нестійкої економічної ситуації. Дія коронакризи показала найбільш вразливі сегменти населення, що працює, оскільки обмеження економічної діяльності головним чином торкається працівників з нижчою заробітною платою та гіршими умовами праці, а також жінок і молодих працівників. Тому варто мобілізувати ресурси держав на підтримку бізнесу у кризовий період, допомогу безробітним та забезпечення працівників нормальними умовами праці.

Список використаних джерел

1.Кулицький С. Український ринок праці під впливом пандемії COVID-19: стан та оцінка перспектив розвитку. Україна: події, факти, коментарі. 2020. № 12. С. 43–57. URL: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2020/ukr12.pdf (дата звернення: 05.11.2020).

2.Колот А., Герасименко О. Сфера праці в умовах глобальної соціоекономічної реальності 2020: виклики для України. Київ, 2020. 33 с. URL: https://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/16344.pdf (дата звернення 05.11.2020).

3.Михайлишина Д. Якою була ситуація на ринку праці під час карантину та чи відбувається відновлення? Центр економічної стратегії: аналіт. записка. 2020. 16с. URL: https://ces.org.ua/labor-market-during-quarantine-ukraine/ (дата звернення: 05.11.2020).

4.Torrejón S., González-Vázquez I., Fana M., Fernández-Macías E. The impact of COVID confinement measures on EU labour market. The European Commission’s science and knowledge service: policy brief. URL: https://ec.europa.eu/jrc/sites/jrcsh/files/jrc.120585_policy.brief_impact.of_.covid-19.on_.eu-labour.market.pdf (дата звернення: 05.11.2020).

5.Costa Dias M., Joyce R., Postel-Vinay F., Xu X. The Challenges for Labour Market Policy during the COVID‐19 Pandemic. Fiscal Studies. 2020. Vol. 41. № 2. P. 371-382. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/toc/14755890/2020/41/2 (last accessed: 05.11.2020).

6.Magill M., McPeak M. Labour market implications of COVID-19. How have restrictions on work impacted different types of workers in Northern Ireland? Ulster University Economic Policy Centre. URL: https://www.ulster.ac.uk/__data/assets/pdf_file/0004/578263/COVID-19-Worker-characteristics_08.06.2020.pdf (last accessed: 05.11.2020).

7.COVID-19 Labour Market Insights. Preparing for the ‘new normal’. June 2020. Skills Development Scotland. URL: https://www.skillsdevelopmentscotland.co.uk/media/46791/covid-19-labour-market-insights-16062020-v2.pdf (last accessed: 05.11.2020).

8.Juranek S., Paetzold J., Winner H., Zoutman F. Labor Market Effects of COVID-19 in Sweden and its Neighbors: Evidence from Novel Administrative Data (July 24, 2020). NHH Dept. of Business and Management Science Discussion Paper № 2020/8. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3660832 (last accessed: 05.11.2020).

9.Avila Z., Mattozzi G. COVID-19: Public employment services and labour market policy responses. ILO: policy brief. URL: https://www.ilo.org/emppolicy/areas/covid/WCMS_753404/lang–en/index.htm (last accessed: 05.11.2020).

10.OECD Employment Outlook 2020: Worker Security and the COVID-19 Crisis. 2020. 638 p. URL: https://read.oecd-ilibrary.org/view/?ref=134_134929-e5en12t3i4&title=Employment-Outlook-Korea-EN (last accessed: 05.11.2020).

Науковий керівник: к.ю.н., асистент кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Луценко О.Є.

Avatar

Автор : workbaskett

8 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *