Стягнення аліментів в Україні під час воєнного стану: особливості та процедура

Як у мирні часи, так і під час війни, добробут дітей і матеріальний аспект проблеми утримання дитини є досить важливими і для родини, і для держави. Отже, питання сплати (чи несплати) аліментів залишається так само актуальним. Попри те, що війна, а до цього ще й пандемія вплинули на матеріальний стан та рівень доходів населення, всі діти мають право на гідний рівень життя. Тому 15 березня 2022 року Закон України «Про виконавче провадження» було доповнено рядом положень, які внесли незначні зміни у процедуру стягнення аліментів.

Почати варто з того, що саме у судовому порядку відбувається захист права дитини на утримання. Мати чи батько, з якими проживає дитина, може звернутися до суду задля стягнення аліментів.

Існує два способи звернення до суду для стягнення аліментів:

а) у порядку наказного провадження, яке передбачає звернення із заявою про видачу судового наказу.

Цей спосіб є швидким та спрощеним, адже для нього не потрібно судове засідання. Однак, розмір аліментів, які таким чином можна стягнути, є обмеженим: 1/4 заробітної плати для однієї дитини, 1/3 – для двох, половина заробітної плати – для трьох і більше. Заява подається за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

б) у порядку позовного провадження, яке передбачає звернення з позовною заявою.

Цей спосіб надає можливість стягнути аліменти у більшому розмірі, адже законом не передбачено граничного максимального розміру аліментів. У цьому випадку заяву можна подати за місцем проживання як позивача, так і відповідача.

Жодних кардинальних змін Законом України «Про виконавче провадження» не було впроваджено, однак було змінено деякі моменти, аби захист прав дитини залишався ефективним попри воєнний стан. 

Перш за все, нові зміни Закону України «Про виконавче провадження» на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняють звернення про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Однак війна не є приводом нехтувати добробутом дитини, тому виключенням є  рішення про сплату аліментів. Проте тут теж є деякі нюанси: відтепер заборонено відкривати виконавчі провадження та вживати заходи примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії рф. Ця заборона діє лише на той час, поки ця територіальна одиниця знаходиться в окупації: на деокуповані території це не поширюється.

Також варто зазначити, що прийнятими змінами не передбачено заборони нарахування та стягнення пені за прострочення сплати аліментів, а, отже, стаття 196 Сімейного кодексу України, яка передбачає відповідальність за прострочення сплати аліментів, зокрема у вигляді стягнення за рішенням суду неустойки (пені), залишається в дії.

Крім того, зміни у вищезгаданому Законі дозволяють нотаріусу оформляти аліментний договір на звичайному аркуші паперу з дотриманням низки правил, а не лише на спеціальному бланку. Також слід звернути увагу на ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», де вказано, що автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника.

Таким чином, нові зміни до Закону України «Про виконавче провадження» є адаптацією під реалії війни, адже навіть попри можливі труднощі, які виникають внаслідок воєнного стану та бойових дій безпосередньо, добробут дитини є важливим і держава всіляко його забезпечує.

Автор: Бойко Катерина.