Комерційна таємниця в трудовому договорі: проблеми та перспективи

Поняття комерційної таємниці закріплено в Цивільному кодексі України (далі – ЦК України) та в Господарському кодексі України (далі – ГК України). Згідно зі статтею 505 ЦК України до комерційної таємниці відносять інформацію, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. 

Комерційною таємницею також можуть бути відомості технічного, комерційного, виробничого, організаційного та іншого характеру, крім тих, які згідно із законом не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Схожий перелік міститься в статті 36 ГК України: комерційною таємницею є відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб’єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб’єкта господарювання. Варто зазначити, що стаття 420 ЦК України визначає комерційну таємницю одним із об’єктів інтелектуальної власності. 

Комерційна таємниця відіграє важливу роль у економічному зростанні підприємства, надаючи йому конкурентні переваги, можливість монополізації ринку, збільшення прибутків, створення бар’єрів для конкурентів, привабливість для інвесторів та партнерів, а також захист інновацій.

Власник комерційної таємниці має вживати заходів для її захисту, щоб запобігти розголошенню, збору або використанню такої інформації без його згоди. На жаль, через відсутність чіткого регулювання цього питання в трудовому законодавстві, роботодавець має самостійно захищати комерційну таємницю від розголошення працівником.

Загалом, комерційна таємниця має велику важливість для її власника і її значення в економічному успіху підприємства важко переоцінити.

Важливість комерційної таємниці для її власника спонукає вживати заходів для захисту інформації.

На жаль, неврегульованість цього питання нормами трудового законодавства змушує роботодавця самостійно, на основі актів локальної дії та трудових договорів, захищати комерційну таємницю від розголошення працівником.

Тому для захисту комерційної таємниці власник повинен здійснити певні заходи, які б не дали можливості, без його згоди, розголошення, збирання або використання комерційної таємниці.

На сьогоднішній день трудове законодавство не передбачає спеціальної процедури притягнення до відповідальності працівника за розголошення комерційної таємниці. Єдина згадка комерційної таємниці стосується того, що умови її нерозголошення та відповідальність за їх порушення належить до істотних умов трудового договору в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин.

У випадку, коли Положення про комерційну таємницю затверджено, а відповідний розділ внесено до статутних документів, трудових договорів (контрактів) та посадових інструкцій, розголошення комерційної таємниці може розглядатися як порушення трудової дисципліни. За це можуть накладатися дисциплінарні стягнення, включаючи догану або звільнення, як передбачено статтею 147 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Судова практика, зокрема постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 343/1678/19, підтверджує, що для законного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідно дотримуватися певних умов. Однією з них є те, що порушення має стосуватися лише обов’язків, які є частиною трудової функції працівника або випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Тому важливо включати умови про нерозголошення комерційної таємниці в трудовий договір з працівниками.

Якщо між працівником та роботодавцем укладено контракт звільнення може бути здійснено за пунктом 8 статті 36 КЗпП України на основі додаткових умов, які прямо не передбачені законодавством, але включені в контракт. Це може стосуватися розголошення комерційної таємниці, фінансових даних та конфіденційної інформації, перелік якої визначається в контракті або в додатку до нього.

Враховуючи вищевикладене варто підкреслити, що збереження працівником комерційної таємниці роботодавця є важливим аспектом інформаційної безпеки підприємства. Через недостатнє регулювання цього питання на законодавчому рівні роботодавець має самостійно вживати заходів для захисту своєї секретної інформації. У цьому контексті важливо не тільки захищати інтереси роботодавця, але й не порушувати основні права та гарантії працівника, які передбачені трудовим законодавством.

Автор: Корнєва Катерина.