Третейські суди: що це таке і що входить до їх підсудності – аналіз рішення КЦС

Третейські суди: що це таке і що входить до їх підсудності - аналіз рішення КЦС

На сьогодні через демократичність, оперативність та простоту вирішення спорів, порівняно з судочинством у судах загальної юрисдикції, які повинні дотримуватись норм процесуального законодавства України, все більшої популярності набирає розгляд справ третейськими судами. Тому, у цій статті ми з’ясуємо, що собою являють третейські суди, а також їх юрисдикцію.

Третейський суд – недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних і господарських правовідносин (стаття 2 Закону України «Про третейські суди»).

Зокрема, третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних і господарських правовідносин, за винятком:

Справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 09 липня 2020 року розглянув апеляційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 27 серпня 2007 року у справі про визнання недійсною довіреності від 17 жовтня 2003 року.

Суди встановили, що 17 жовтня 2003 року позивач на ім’я відповідача видала довіреність, згідно з якою позивач уповноважила відповідача управляти та розпоряджатися майном, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, надавши довіреній особі право на вчинення від її імені обсягу всіх передбачених цивільним законом дій, пов’язаних з управлінням і розпорядженням нерухомим і рухомим майном. Доручення видано строком на три роки і дійсне до 17 жовтня 2006 року.

Через чотири роки після видання довіреності ці особи підписали третейську угоду про те, що всі спори, розбіжності, вимоги або претензії щодо визнання недійсною нотаріально посвідченої довіреності від 17 жовтня 2003 року підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз».

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповіднодо визначених законом процедур судочинства. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (стаття 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів).

Довіреність – це одностороння угода, яка може бути ос порена заінтересованими особами.

Таким чином, розгляд спорів про визнання недійсними угод (правочинів) належить до юрисдикції суду як органу судової влади, а не третейського суду.

Детальніше з рішенням можна ознайомитись за посиланням:https://reyestr.court.gov.ua/Review/90536910.

Справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 18 червня 2020 року розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк»), на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у справі про скасування рішення Постійно діючого третейського судупри Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 24 квітня 2019 року у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Упак 2000» (далі – ТОВ «Упак 2000»), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Суди встановили, що 13 лютого 2015 року ТОВ «Упак 2000» підписано заяву про відкриття рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою товариство приєдналось до «Умов та правил надання банківських послуг», «Тарифів Банку», які разом із заявою становлять Договір банківського обслуговування.

18 лютого 2015 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання надала поруку за виконання кредитних зобов’язань ТОВ «Упак 2000» перед банком.

Із витребуваних матеріалів третейської справи за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Упак 2000», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості встановлено, що третейська угода в матеріалах справи відсутня, а наявний витяг «Умов та правил надання банківських послуг» не містить третейського застереження та, зокрема, пункту 1.1.7.29.

Посилання третейського суду на існування пункту 1.1.7.29 «Умов та правил надання банківських послуг», згідно з яким сторони домовились, що всі спори, які виникають з договору, підлягають вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз», суперечать матеріалам справи, які не містять підтверджень того, що саме з цими умовами надання банківських послуг позичальник ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання кредитних коштів взагалі містили третейське застереження.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що суд при постановленні ухвали не врахував, що третейська угода можебути укладена у вигляді третейського застереження у договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди; крім укладення кредитного договору ТОВ «Упак2000», підписано заяву, відповідно до якої воно приєдналось до «Умов та правил надання банківських послуг», якими передбачено третейське застереження; «Умови та правила надання банківських послуг» розміщені на офіційному вебсайті банку, є необґрунтованими.

Детальніше за посиланням:https://reyestr.court.gov.ua/Review/89961488.

Справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 18 березня 2021 року розглянув апеляційну скаргу про скасування рішення постійно діючого третейського суду асоціації «МІАР-ТС» (далі – третейський суд), ухваленого 19 січня 2006 року у справі за позовною заявою про визнання договору дарування дійсним, визнання права власності на нерухоме майно.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі № 1-рп/2008, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

Якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішується «судом», «у судовому порядку», «на підставі рішення суду» тощо, слід вважати, що йдеться про суди загальної юрисдикції, і відповідні справи не підлягали розгляду у третейських судах відповідно до Закону України «Про третейські суди» (у редакції, чинній на момент прийняття рішення третейським судом). Тому, виключно судами загальної юрисдикції розглядаються, зокрема, земельні спориз приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками (частина друга статті 158 ЗК України); спори щодо визнання правочину дійсним або недійсним (відповідно до статей 215, 218, 220 ЦК України) тощо.

За таких обставин суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що спори про визнання договорів дійсними та визнання права власності на об’єкти нерухомості не підвідомчі третейським судам. Детальніше за посиланням:https://reyestr.court.gov.ua/Review/96006166

Підсумовуючи всі вищезазначені справи варто зазначити, що у статті викладено лише деякі винятки із юрисдикції третейських судів. Більш детально ознайомитися з їх підсудністю та вирішеними справами можна за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ключові слова: третейські суди, справи, підсудність, рішення, спори.

Автор: Росомаха Злата.

Avatar

Автор : Потапова Лоліта

1 907 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *