Алгоритм дій у разі домашнього насильства

На сьогодні дуже актуальною є проблема домашнього насильства, бо навіть під час війни кількість трагічних випадків не зменшується. Через страх бути осудженим суспільством, а також непоінформованість про можливі способи захисту, чимало потерпілих не здатні реалізувати свої права на захист. У попередніх статтях ми зазначали про судову практику щодо відповідальності за домашнє насильство, але доцільно було б наголосити також на алгоритмі дій, які здатні захистити вас у випадку домашнього насильства.

Почнемо з того, яким юридичним актом регулюється питання домашнього насильства? Закон України № 2229-VIII, прийнятий 07.12.2017 року «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон – № 2229-VIII) є основним нормативно-правовим актом, який всебічно розкриває аспекти цієї тематики. Відповідно до першої статті цього Закону, домашнє насильство – це діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають однією сім’єю, але не перебувають у родинних відносинах чи у шлюбі між собою.

Алгоритм дій для кожної особи, що зазнала домашнього насильства, може відрізнятися залежно від факторів, таких як місце проживання, наявність дітей та інше. Але маємо кілька порад, що, передусім, треба вчинити у разі насильства.

По-перше, треба «забарикадуватися» від кривдника, найкращий спосіб – це втеча. У будь-якому разі потрібно заздалегідь знайти місце, де ви матимете можливість безпечно переночувати, а також підготувати оригінали або копії важливих документів і речі першої необхідності. Якщо немає можливості втекти з дому – зачиніться у кімнаті.

По-друге, одразу дзвоніть у поліцію за номером «102». За наявності підстав, представники поліції, приїхавши на виклик, складають протокол про адміністративне правопорушення та можуть затримати кривдника, або застосувати терміновий обмежувальний припис. Обмежувальний припис – це одне або кілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладання на нього обов’язків, спрямованих на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис виноситься судом строком від 1 до 6 місяців. Рекомендовано поїхати до відділу поліції, щоб написати заяву про факт вчинення насильства.

По-третє, якщо кривдник наніс вам чи дитині тілесні ушкодження, зателефонуйте до швидкої (103) або зверніться до лікарні та обов’язково вказуйте, що отримали травми у результаті домашнього насильства. До здійснення медичного обстеження краще не змивати ніяких слідів з тіла та одягу. Обов’язково пройдіть судово-медичну експертизу з метою фіксування та визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, яку долучать до справи як доказ.

Складений поліцією протокол про адміністративне правопорушення разом із заявою та матеріалами надсилається до суду. І вже суд вирішує, чи притягнути кривдника до відповідальності, чи ні.

І останній, але не менш важливий крок, це отримання допомоги, як психологічної, так і правової. Щодо психологічної допомоги, то існує державний кол-центр із питань запобігання домашньому насильству за номером «15-47», він працює цілодобово.    Якщо ви потребуєте вирішення юридичних питань, то скористайтесь своїм законним правом на безоплатну правову допомогу та звертайтеся до місцевих центрів із надання вторинної правової допомоги (адреси та електронні пошти таких центрів можна знайти на офіційному сайті безоплатної правової допомоги).

Отже, можна визначити декілька головних деталей. Якщо ви стали жертвою домашнього насильства, не тягніть, одразу повідомляйте поліцію та збирайте докази у разі побоїв. Також слід пам’ятати про державний кол-центр із питань запобігання домашньому насильства та місцеві центри з надання вторинної правової допомоги. Бережіть себе, та і не мовчіть, пам’ятайте: домашнє насилля – це не нормально!

Ключові слова: домашнє насильство, поліція, кривдник, жертва.

Автори: Батир Руслана та Батир Валерія.