Діяльність органів влади в умовах криптовалютної невизначеності

Сьогодні криптовалюти не є чимось віддаленим для пересічних громадян. Цифрові фінансові активи проникли майже в усі сфери життєдіяльності суспільства, створивши підґрунтя для повного заміщення фіатних грошей. Однак, через відсутність чіткого законодавчого визначення статусу криптовалют все ще неможливо здійснювати операції з віртуальними активами повною мірою.

17 лютого 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про віртуальні активи». Цим Законом встановлюється, що віртуальний актив – це нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість і виражене сукупністю даних в електронній формі, а існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Проте, Закон набере чинності лише після прийняття змін до Податкового кодексу України в частині оподаткування операцій із віртуальними активами.

Наразі відсутність нормативного визначення статусу віртуальних активів не є суттєвою проблемою у відносинах людей і бізнесу. Сьогодні здійснюється неймовірна кількість простих криптовалютних операцій всередині бірж (обмін криптовалюти, токенів тощо), виникають зобов’язальні відносини (позика, порука), делікти (шахрайства, викрадення, обмани тощо), а також судові суперечки, пов’язані із криптовалютними розрахунками. Дуже часто такі криптовалютні операції відбуваються без будь-якої фіксації обов’язків сторін.

Але проблеми можуть настати у момент, коли є потреба захистити власні права через суд, із залученням правоохоронних органів або без цього. Зокрема, виникають питання при тлумаченні, уніфікованому трактуванні різними органами та використанні вже наявних напрацювань різних інституцій значення криптовалютних термінів.

У Цивільному процесуальному кодексі України криптовалюта згадується як різновид активу в контексті особливостей позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів і їх стягнення в дохід держави.

У Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» є поняття «віртуальний актив», яке тлумачиться як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Наразі, Закон України «Про запобігання корупції», який чітко передбачає, що криптовалюта має бути задекларована в декларації, є єдиним законодавчим актом, у якому прямо згадуються криптовалюти.

На сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, у розділі роз’яснень стосовно декларування, криптовалюта визначається як актив, що створюється, обліковується та відчужується, як правило, в розподіленому реєстрі та не посвідчує майнових та/або немайнових прав власника криптовалюти. Під розподіленим реєстром можна розуміти електронну базу даних, що містить записи про виконані операції, і яка формується, зберігається та оновлюється на основі алгоритмів, що забезпечують узгодженість даних між усіма програмно-технічними комплексами, які підтримують функціонування такої бази даних.

З огляду на вищевикладене, можна виділити проблеми, які постали перед судами та правоохоронними органами:

1) неуніфіковане використання криптовалютної термінології;

2) кваліфікація криптовалюти та розрахунків за нею як грошовий розрахунок.

Суди активно використовують наведену вище термінологію, яка в умовах відсутності єдиного законодавчого регулювання застосовується «за аналогією». Зокрема, у постанові Київського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 761/33869/21 криптовалюта визначається як актив у розумінні всіх можливих норм законодавства.

Окрім того, у постанові Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36263/20-ц суд наголошує на правомірності обігу криптовалют, оскільки заборон на проведення операцій із віртуальними активами в чинному законодавстві немає.

Наявність прогалин у законодавстві стосовно регулювання обігу віртуальних активів, безсумнівно, створює багато проблем для звичайних громадян. У власників криптовалют досить часто виникають питання щодо шахрайств, найпоширенішими з яких є злам криптогаманця зловмисниками та введення жертви в оману. В обох випадках результатом таких дій є виведення віртуальних активів на інші криптогаманці.

У такому разі доцільним є звернення до правоохоронців, щоб оперативно перехопити викрадені активи та відшукати зловмисника. Саме цим займаються працівники кіберполіції, вимоги яких є обов’язковими до виконання будь-якими криптобіржами.

Отже, незважаючи на відсутність чіткого визначення статусу криптовалют і прогалин, які наявні в законодавстві стосовно регулювання обігу віртуальних активів, українські суди та правоохоронні органи вже зараз забезпечують існування криптовалютного ринку в Україні.

Ключові слова: криптовалютна невизначеність, криптовалюта, віртуальні активи, криптобіржа, кіберполіція.

Автор: Керімов Тамєрлан