Застосування принципу належного врядування у роботі Державної фіскальної служби

Україна, як демократична, правова та соціальна держава обрала шлях європейської інтеграції, та, підписавши Угоду про асоціацію з Європейським союзом, має адаптувати національне законодавство до норм Європейського союзу та впровадити стандарти, які властиві європейським країнам. Одним із таких стандартів у сфері публічного адміністрування є концепція належного врядування. Належне врядування – це одна з трьох основних концепцій (поряд із традиційним врядуванням і новим державним врядуванням) управління у публічному секторі. Концепція зосереджується на відповідальності урядів і керівних органів задовольняти потреби мас, а не обраних груп суспільства. Вона була поступово сформульована країнами ЄС і зафіксована у Хартії основних прав ЄС. При цьому, особливої уваги потребують саме принципи даної концепції, які становлять її основу.

Які принципи складають цю концепцію за програмою ООН?

Програмою розвитку ООН «Управління та Сталий розвиток людини» 1997 року було визначено сукупність принципів, а саме:

– «Легітимність і голос» – тобто орієнтація на консенсус (у процесі ухвалення рішень дотримується баланс інтересів) та участь громадян у прийнятті рішень безпосередньо або через установи, що будуть представляти їх інтереси;

– Напрям, або стратегічне бачення – коли громадськість і лідери мають широку та довгострокову перспективу належного управління, людського розвитку та розуміння про те, що для цього необхідно;

– Продуктивність – має два шляхи: чуйність та ефективність. Чуйність містить у собі намагання установ та організацій служити всім зацікавленим сторонам, а ефективність передбачає, що всі ресурси для задоволення потреб суспільства використовуються ефективно;

– Підзвітність – особи, які приймають рішення в уряді підзвітні громадськості, прозорість заснована на вільному потоці інформації.

– Справедливість – реалізується у двох напрямах: рівність і верховенство права. Рівність передбачає однакові можливості покращити або зберегти свій добробут незалежно від статі, а верховенство права – справедливе застосування правових рамок неупереджено, зокрема у законах про права людини.

Які принципи встановлені Радою Європи?

Також у 2008 році рішенням Комітету міністрів Ради Європи було встановлено 12 принципів належного врядування:

– чесне проведення виборів, представництво та участь – вибори мають бути проведені чесно, вільно та безпосередньо громадянами;

– чуйність – можливість звернення громадян із скаргами на діяльність певного державного органу та обов’язковість реагування у чітко визначений законодавством строк;

– ефективність і результативність – отримані кінцеві результати мають відповідати попередньо поставленим меті та цілям;

– відкритість і прозорість – доступність інформації про внутрішню діяльність органів влади;

– верховенство права – всі рішення мають прийматися відповідно до встановлених правових норм;

– етична поведінка – суспільне благо та інтереси мають ставитися вище за індивідуальні інтереси певної особи;

– компетентність та ємність – суб’єкти публічного адміністрування повинні володіти достатнім рівнем професійних знань і навичок для здійснення своїх повноважень;

– інновації та відкритість до змін – пошук нових та ефективних шляхів для вирішення проблем;

– стійкість і довгострокова орієнтація – під час здійснення державної політики треба орієнтуватися на наслідки для майбутніх поколінь;

– правильний фінансовий менеджмент – вартість послуг повинна бути належною та без зменшення попиту на ці ж послуги;

– права людини, культурне різноманіття та соціальна згуртованість – забезпечення поваги, захисту та реалізації прав і свобод людини та громадянина, відсутність дискримінації;

– підзвітність – усі органи та посадові особи, які приймають управлінські рішення, несуть відповідальність за свої дії.

Якщо брати до уваги саме Державну фіскальну службу України, то вона керується загальними принципами: верховенство права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості, прозорості та відповідальності. Крім цього, як державна служба, вона охоплює принципи демократизму, гуманізму, професіоналізму, компетентності, чесності, відданості справі, персональної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни, дотримання прав та законних інтересів органів місцевого самоврядування та інших установ, організацій. Отже, як бачимо, більшість принципів належного врядування присутні. Але, насамперед, треба зазначити, що принципи належного урядування не дістали на даний момент легітимного закріплення на законодавчому рівні в Україні.

Загалом, можливо дійти до висновків, що головні принципи, такі як верховенство права, відкритість, прозорість, підзвітність і компетентність належать до більшості державних органів. Однак, для більш ефективного здійснення своїх повноважень потрібно затвердити всі принципи концепції. Також, для розвитку належного врядування необхідні наявність політичної волі, стратегій, відповідного бачення, визначення пріоритетів і правильної послідовності дій. У практичній площині це вимагає розроблення та постійного удосконалення законодавства та механізмів реалізації цих принципів.

Ключові слова: «належне врядування», «принципи», «публічне адміністрування», «концепція».

Автори: Батир Руслана та Батир Валерія