Із початком повномасштабної збройної агресії, неодноразово порушувалося питання стосовно необхідності функціонування об’єктів критичної інфраструктури та інших важливих структур у такий важкий час. Важливим є збереження необхідної кількості працівників на таких об’єктах, оскільки, через мобілізацію може виникнути їх дефіцит.
20 вересня 2022 року Верховна Рада України прийняла за основу (тобто в першому читанні) законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час”.
Для чого потрібне бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час?
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Далі – Закон України №3543-XII) метою бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. Тобто, фактично йде мова, що особи, які працюють на підприємствах, державних органах, органах місцевого самоврядування, які є важливими для нормального функціонування держави та населення, не можуть бути мобілізовані в період воєнного часу.
У період сьогоднішнього воєнного стану необхідним було розширення списку підприємств, установ тощо, працівники яких не можуть підлягати мобілізації.
Які військовозобов’язані зараз підлягають бронюванню?
Наразі у ст. 25 Закону України №3543-XII зазначено: бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
– в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
– на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів і виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
Які військовозобов’язані можуть бути заброньовані, згідно з текстом законопроєкту?
Особи, які у період воєнного стану працюють:
– в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, коли це необхідно для нормального функціонування цих органів. Тобто, в даному випадку, зміни не запроваджуються, бо такі органи (які найчастіше надають публічні послуги) дуже важливі в Україні для можливості забезпечувати права населення;
– на підприємствах, установах та організаціях, яким доведено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно, для виконання доведених мобілізаційних завдань (замовлень). Дана норма також не зазнала змін, щоб не відбувалось ситуацій, коли будуть мобілізовані особи, які працюють для забезпечення мобілізації;
– на підприємствах, установах та організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконують послуги для забезпечення потреб оборонної сфери країни у період воєнного часу. Тобто там, де виконується робота для забезпечення армії всім необхідним.
– на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Йдеться мова про працівників, які працюють для забезпечення першочергових потреб населення: світло, водопостачання тощо. Остаточне віднесення таких суб’єктів господарювання до об’єктів критичної інфраструктури буде здійснюватись за критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Отже, підсумовуючи, необхідно зазначити, що даний законопроект, передусім, запроваджується з метою забезпечення потреб населення та держави. Важливо, щоб мобілізація не торкнулась об’єктів критичної інфраструктури, які потребують наявність людського ресурсу. Також законопроєкт не оминув і питання щодо нормального функціонування об’єктів, які забезпечують армію України.
Загалом, даний проєкт, який був затверджений у першому читанні, описує тільки загальні риси, а основне розмежування суб’єктів, на яких можливе бронювання військовозобов’язаних, здійснюватиме Кабінет Міністрів України, базуючись на законодавстві.
Ключові слова: бронювання військовозобов’язаних, об’єкти критичної інфраструктури, воєнний стан, мобілізація.
Автор: Зав’ялов Є. В.
2 коментарі
Рябченко Віталій 15.05.2024 at 12:11 |
Скажіть будь ласка якщо людина виключена з військового обліку за досягненням граничного віку ще в лютому 2014року, чи потрібно їй оновлювати свої дані в ТЦКі чи підлягає вона мобілізації, на даний момент людині 59років
Потапова Лоліта 21.05.2024 at 13:09 |
Вітаємо!
З цього приводу можемо зазначити наступне:
Поняття «виключений з військового обліку» означає, що особа втрачає статус військовозобов’язаного та на неї не поширюються обовʼязки з військового обліку.
Тобто громадянам віком від 18 до 60 років, які виключені з військового обліку, не потрібно йти до ТЦК для оновлення інформації. Цей факт має бути зазначений у відповідних державних реєстрах і військових квитках громадян. Якщо особа була виключена з військового обліку, але не має відповідного запису у військово-обліковому документі треба звернутися до ТЦК для отримання цього запису.
Отже, обов’язок йти до ТЦК для оновлення даних не поширюється на громадян, які виключені з військового обліку, тому їм таке оновлення проводити не потрібно.
Відповідь підготовлена студентами-клініцистами Юридичної клініки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.