Розширення переліку завдань системи цивільного захисту в Україні у відбудовний період. Поняття і порядок цільової мобілізації

Розширення переліку завдань системи цивільного захисту в Україні у відбудовний період. Поняття і порядок цільової мобілізації

Нещодавно нашу країну облетіла новина про те, що в Україні буде запроваджено цільову мобілізацію з метою відновлення країни після руйнувань внаслідок агресії російської федерації. Ця новина була поширена у соціальних мережах, телебаченні, однак конкретизованої інформації, на жаль, не надано. Тому дане питання потребує детального роз’яснення. Доцільно розпочати з того, що загалом представляє цільова мобілізація, а також які умови її застосування. 

Єдина державна система цивільного захисту (ЕДСЦЗ) — це сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які забезпечують державну політику в галузі цивільного захисту в мирний час і в особливий період.

Постановою від 07 травня 2022 р. № 545 Кабінет Міністрів України вніс певні зміни до Положення про єдину державну систему цивільного захисту №11 від 09.01.2014, де визначив додаткові завдання у відбудовний період, зокрема:

— проведення цільової мобілізації для ліквідації наслідків ведення воєнних дій і надзвичайних ситуацій;

— ліквідація наслідків воєнних дій у населених пунктах і безпосередньо на територіях, що зазнали впливу засобів ураження;

— вжиття заходів для відновлення об’єктів критичної інфраструктури сфери життєзабезпечення населення;

— визначення населених пунктів і районів, що потребують проведення гуманітарного розмінування, маркування небезпечних ділянок, проведення очищення (розмінування) територій;

— залучення міжнародної допомоги до ліквідації наслідків ведення воєнних дій і надзвичайних ситуацій. 

Так, наразі, додано новий пункт, що стосується проведення цільової мобілізації під час воєнного стану. Відповідно до нього передбачається проведення цільової мобілізації з метою ліквідації наслідків ведення воєнних дій і надзвичайних ситуацій. Тобто, раніше була передбачена можливість проведення цільової мобілізації виключно для усунення наслідків, спричинених надзвичайними ситуаціями. Законодавчі нововведення встановлюють ряд заходів із відновлення об’єктів критичної інфраструктури і сфери життєзабезпечення населення, зокрема щодо визначення населених пунктів і районів, де необхідно провести розмінування з метою мінімізації та усунення небезпеки для пересічних громадян.

Цим рішенням уряд передбачив можливість залучення працівників  і волонтерів без фахової освіти у процес надання соціальних послуг під час надзвичайного чи воєнного стану, а також встановив нові умови призначення компенсації людям, які надають дані послуги на непрофесійній і професійній основі під час надзвичайного або воєнного стану.

Одночасно із цим запроваджено залучення волонтерів до виявлення тих категорій осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. Також чітко визначено комплекс соціальних послуг, що можуть надаватися екстрено, тобто закріплена можливість отримати їх за спрощеною процедурою. Цим особам буде призначена компенсація від держави за надані ними послуги.

Отже, як стверджують представники Департаменту комунікації МВС України, розширення переліку можливих заходів надасть змогу підвищити ефективність проведення робіт із ліквідації наслідків збройної агресії рф на території України.

Поняття і порядок цільової мобілізації

Відповідно до статті 83 Кодексу цивільного захисту України цільова мобілізація – це певний вид мобілізації, що проводитися задля ліквідації надзвичайних ситуацій як техногенного або природного характеру державного рівня та їх наслідків, так і у відбудовний період для ліквідації наслідків воєнних дій у порядку, який визначено законами та іншими нормативно-правовими актами України. 

Організаційні, фінансові, правові та інші заходи, необхідні для забезпечення функціонування сил цивільного захисту у період цільової мобілізації, здійснюються на основі плану проведення цільової мобілізації та відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон України № 3543-XII) з урахуванням особливостей, визначених у Кодексі  цивільного захисту України. Даний Закон України №3543-XII закріплює ключові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, а також містить положення, які визначають основні засади організації такої роботи, закріплює повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також зазначає обов’язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, посадових осіб та громадян щодо здійснення заходів, що стосуються мобілізації.

Так, в ст. 4 Закону України №3543-XII зазначено, що Президент України здійснює загальне керівництво з питань, що стосуються питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, Кабінет Міністрів України – керівництво з організаційних питань, а Рада національної безпеки і оборони України забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади. Однак, наразі, чіткого алгоритму проведення цільової мобілізації ще не затверджено, але найближчим часом він буде прийнятий.

У зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації 24 лютого 2022 року Президент України підписав указ «Про загальну мобілізацію». Згідно з даним указом, з моменту його вступу в силу, буде триватиме загальна мобілізація строком 90 днів. Тобто, передбачено, що громадянам України у віці від 18 до 60 років необхідно з’явитися на виклик до військкомату для того, щоб взяти таких осіб на облік. Однак зазначено, що не всі військовозобов’язані підлягають призову, а лише деяка кількість, яка здатна забезпечити нормальне функціонування Збройних Сил України. Отже, за такими вимогами сформовано 4 черги мобілізації:

– перша черга – це колишні військовослужбовці віком до 40 років, що вже мають бойовий досвід, а також ті, хто проходили службу за контрактом або в одній із попередніх мобілізаційних хвиль;

– друга – мобілізація військовослужбовців, що проходили строкову службу до 2014 року або військову службу за контрактом; 

– третя – означає мобілізаційний резерв (військовозобов’язані громадяни, що закінчили військові кафедри вишів та числяться як офіцери запасу);

– четверта – це громадський резерв (тобто, громадяни віком від 18 до 60 років, що не мають фізичних обмежень для призову на військову службу). 

Кабінет Міністрів України вживає необхідні заходи стосовно вдосконалення роботи єдиної державної системи цивільного захисту під час війни. Це зумовлено тим, що до повномасштабного російського вторгнення вона служила лише для запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій, але у зв’язку з перебігом останніх подій уряд розширив поняття так званої цільової мобілізації. Однак, беззаперечно, ще залишаються деякі невирішені питання, що потребують законодавчого удосконалення, тому найближчим часом з’являться нормативно-правові акти, які будуть регулювати неточності, що викликають питання.

Автори: Кізілова Катерина, Романова Анастасія

Avatar

Автор : Потапова Лоліта

885 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *