Рекомендації щодо поведінки на тимчасово окупованих територіях

Рекомендації щодо поведінки на тимчасово окупованих територіях

У зв’язку із трагічними подіями 2014 року було введено таке поняття як «тимчасово окупована територія», і до лютого теперішнього року згаданий термін застосовувався виключно до Автономної Республіки Крим, Луганської і Донецької областей. Враховуючи події, що тривають наразі на території України із лютого 2022 року, унаслідок збройної агресії російської федерації, інші частини території України тимчасово опинилися під окупацією. У таких умовах виникає потреба забезпечення національної безпеки України на період триваючої збройної агресії країни-ворога. Наша держава повинна належним чином реагувати у правовому полі у всіх сферах життя людей, котрі проживають на окупованих територіях.

Нормативно-правова база, яка регламентує правовий режим на тимчасово-окупованих територіях, включає наступні акти:

1. Конституція України від 28.06.1996 року;

2. Закон України №1207-VII  «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (далі – Закон України №1207-VII);

3. Закон України № 2138-IX про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 15.03.2022 року.

Що таке «тимчасово окупована територія»?

Варто наголосити, що тимчасово окупована територія України – це, передусім, невід’ємна частина території України, на яку поширюється дія норм Конституції України, Законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Іншими словами, тимчасово окупована територія – це ті частини території України, у межах яких окупаційні сили рф встановили і здійснюють ефективний загальний контроль. Однак, відповідні території все одно перебувають під обороною України, на них поширюється українське національне законодавство, яке покликане захищати кожного громадянина, який знаходиться на відповідній території.

Відповідно до положень статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав із порушенням процедури, визначеної Конституцією України та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Захист та гарантії прав громадян, що опинилися на тимчасово окупованій території

Відповідно до Закону України №1207-VII Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією України та чинним законодавством України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Держава зобов’язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв’язки з громадянами України, які перебувають на наступних територіях:

a)  Сухопутна територія у межах Автономної Республіки Крим і міста Севастополя; окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, внутрішні води України цих територій, внутрішні морські води, прилеглі до цих територій, територіальне море України навколо Кримського півострова, надра під цими та повітряний простір над цими територіями;

б)  Інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України (відповідно до змін з березня 2022 року). 

У Законі Україні №1207-VII зазначається, що Кабінет Міністрів України здійснює постійний моніторинг стану дотримання прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території. За результатами моніторингу Кабінет Міністрів України оприлюднює і надає відповідну інформацію міжнародним організаціям у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина про стан забезпечення правового статусу осіб і вживає необхідних заходів.

Для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, надається безперешкодна реалізація прав: 

– на зайнятість;

– на пенсійне забезпечення;

– на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

– на допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

– на надання соціальних послуг.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України №1207-VII громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, діти-інваліди та інші громадяни України, які перебувають у складних життєвих обставинах та проживають на тимчасово окупованій території, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України. 

У разі порушення положень цього спеціального законодавства щодо тимчасово окупованих територій державні органи України зобов’язані застосувати механізми, передбачені чинним законодавством України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру і безпеки, а також прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Законом України №1207-VII передбачена відповідальність за порушення відповідних нормативних положень щодо окупованих територій. Зокрема, положення статті 19 зазначає наступне: «особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законом», наприклад:

– порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї за статтею 3321 Кримінальним кодексом України карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією транспортних засобів;

– відповідно до ч. 2 ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.

Представництво інтересів громадян, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється у судах України з урахуванням територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на тимчасово окупованій території судам.

Оскільки на окупованих територіях створюються перешкоди функціонуванню багатьох державних органів, а також судів різних інстанцій, то з метою забезпечення прав громадян було запроваджено деякі зміни, що стосуються процедури звернення до судових органів. Стаття 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення прав громадян, що проживають на тимчасово окупованій території, передбачає певний порядок звернення та особливу підсудність справ. Проте, наразі, у реаліях сьогодення, доволі складно з упевненістю сказати, куди та як треба звертатися з огляду на те, що ситуація залишається нестабільною у більшості областей України. 

Зокрема, Верховна Рада України 3 березня 2022 року внесла зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон України №1402-VIII) щодо змін підсудності судів. У новій редакції частини 7 статті 147 Закону України №1402-VIII передбачено можливість забезпечення належного функціонування судової влади у випадку виникнення надзвичайних обставин. Так, у разі неможливості здійснення судом правосуддя може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються у такому суді. Рішення про змінення підсудності ухвалюється Вищою радою правосуддя за поданням Голови Верховного Суду, а в разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя своїх повноважень – за розпорядженням Голови Верховного Суду.

Унаслідок зміни підсудності відповідні справи передаються до суду, який найбільш територіально наближений до того суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду.

На сьогодні Верховним Судом видано вже понад 15 розпоряджень про  зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану судів у Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Чернігівській, Житомирській, Запорізькій, Київській та інших областях. 

З метою з’ясувати, до якого суду звертатись за захистом своїх справ, можна скористатись інтерактивними мапами, що періодично публікуються на веб-ресурсі Верховного Суду. Більш детально за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/.

Крім того, особи з тимчасово окупованих територій мають право на безоплатну правову допомогу (БПД) і можуть звертатися за консультацією до різних бюро з БПД або, наприклад, зателефонувати до єдиного контактного центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103. 

Особи на відповідній території можуть отримати вторинну безоплатну допомогу (БВПД) шляхом звернення за представництвом своїх інтересів у суді та складанням процесуальних документів з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у зв’язку зі збройною агресією рф та тимчасовою окупацією території України. Так, після прибуття з тимчасово окупованої території на підконтрольну Уряду України територію необхідно або безпосередньо завітати до найближчого бюро правової допомоги місцевого центру з надання БВПД та подати звернення про надання БВПД і документ, що підтверджує належність до категорії осіб, які мають право на БВПД,  або може звернутися відповідний представник за довіреністю. 

Чинні зміни, що були внесені до спеціального законодавства про тимчасово окуповану територію

Верховна Рада України ухвалила Закон України №2138-IX, яким визначаються території, захоплені російськими військами з 24 лютого 2022 року, тимчасово окупованими. Необхідність зумовлена останніми подіями, за яких країна-агресор впливає та охоплює своїми протизаконними діями й інші території України, а не тільки ті, що безпосередньо були передбачені Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до березня 2022 року.

За нововведеннями Рада національної безпеки і оборони України (далі – РНБО) тимчасово, в період воєнного стану, матиме повноваження визнавати окремі тимчасово утримувані російськими військами території України як тимчасово окуповані, а після їх звільнення – деокупованими відповідно. Таке рішення РНБО буде вводитися у дію указом Президента. Новим є також, зокрема, впровадження заборони на проведення на таких територіях виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, місцевих і будь-яких інших референдумів та невизнання Україною наслідків у разі їх проведення окупаційною владою. Окремо закон роз’яснює такі питання, як право власності на майно і його успадкування, здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території, переміщення товарів тощо. Зміни вже можна побачити у спеціальному законодавстві, зокрема в статті 11, статті 111, 131 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Особливості переміщення осіб на тимчасово окупованій території

Порядок в’їзду громадян України, іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Доцільно зазначити, що громадяни України мають право вільного та безперешкодного в’їзду на тимчасово окуповану територію і виїзду з неї лише через контрольні пункти в’їзду-виїзду, на яких здійснюється тимчасовий прикордонний контроль. Для такого пересування потребується пред’явлення документа, що посвідчує особу.

Іноземці та особи без громадянства в’їжджають на тимчасово окуповану територію та виїжджають з неї виключно через контрольні пункти в’їзду-виїзду, в яких здійснюється тимчасовий прикордонний контроль. Умовою перетинання такого пункту є пред’явлення паспортного документа іноземця (документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) та спеціального дозволу.

Варто наголосити на тому, що порушення будь-яким способом наведених норм карається в установленому законом порядку та передбачає кримінальну відповідальність правопорушників. Зокрема, як вище зазначалося, за статтею 3321 Кримінального кодексу України, такі дії караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією транспортних засобів. 

Проте, в умовах воєнного стану правила виїзду та в’їзду через кордон тимчасово окупованої території також можуть змінюватися з огляду на реальну ситуацію у такій місцевості. Тому радимо не ризикувати, якщо є сумніви щодо безпечності таких переміщень, а також бути обачними у разі повернення на таку територію або, навпаки, при виїзді з неї. 

Виходячи з усього вищенаведеного, можемо наголосити на наступному, чого варто притримуватись громадянам, що опинилися в тимчасовій окупації:

– мати при собі раніше зібрану «екстрену валізу»: документи, медична аптечка, предмети першої необхідності;

– без крайньої необхідності не залишати безпечні місця перебування, якщо є реальна загроза бойових дій;

– при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень намагатися негайно покинути небезпечний район;

– уникати колон техніки і не стояти біля військових машин, які рухаються;

– проінформувати органи правопорядку, місцеві органи, військових про людей, які здійснюють протиправні і провокативні дії;

– жодним чином не поширювати інформацію про переміщення українських військ. 

Також, у жодному разі не варто: 

– сперечатися з озброєними людьми, фотографувати і робити записи у їхній присутності;

– демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

– торкатися вибухонебезпечних і підозрілих предметів, намагатися розібрати їх чи перенести в інше місце ― натомість негайно повідомити про їхнє розташування територіальні органи ДСНС та Національну поліцію за телефоном «101» та «102»;

– носити армійську форму або камуфльований одяг ― краще одягати одяг темних кольорів, що не привертає уваги, та уникати будь-яких символів, адже вони можуть викликати неадекватну реакцію.

Отже, правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадянина України, які проживають на відповідній території. Україна зіштовхується із низкою проблем щодо посягання на її суверенітет та цілісність. Проте громадяни, які опинилися на тимчасово окупованій території внаслідок воєнних дій, повинні знати та пам’ятати, що держава дбає про кожного з них, захищає їх законні права та інтереси, оскільки ці території все одно залишаються невід’ємною частиною України.

Автор:  Дадикіна К. В.

Avatar

Автор : Потапова Лоліта

271 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *