Що робити у разі загрози виникнення радіаційної небезпеки?

На території України знаходяться чотири атомні електростанції: Запорізька (є найбільшою у Європі та шостою у світі атомною електростанцією), Рівненська, Хмельницька та Южно-Українська. У зв’язку із цим у воєнний час збільшується загроза їх пошкодження і знищення, що може стати наслідком радіаційного забруднення не тільки на території розташування такого об’єкта, але й у сусідніх регіонах.

Передусім зазначимо, що радіаційне забруднення – це забруднення поверхні землі, атмосфери, води, продуктів харчування, харчової сировини, кормів і різних предметів радіоактивними речовинами у кількості, що перевищує рівень, встановлений стандартами, нормами і правилами радіаційної безпеки.  Виникнення аварій (катастроф) на транспорті, підприємствах та енергетичних установках із викидом радіоактивних речовин несуть серйозну небезпеку.

Дії, які необхідно вчинити у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки, можливо розділити на декілька блоків:

а) у зв’язку з аварією із викидом (розливом) радіоактивних речовин:

• У випадку, якщо Ви почули сирени та переривчасті гудки підприємств і транспортних засобів, – це сигнал «Увага всім!».  Негайно слід ввімкнути радіоприймач або телевізор та слухати всю необхідну інформацію та інструкції про порядок необхідних дій. У разі оголошення надзвичайного стану не поспішати! Найголовніше – зберігати спокій!

• Вжити заходи щодо зменшення проникнення радіаційних речовин у квартиру (будинок): щільно зачиніть вікна і двері, всі щілини, за можливості, заклеїти

• Підготувати запас питної води: набрати воду у ємності, що закриваються, підготувати найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук), а також перекрити крани.

• Підготуватися до можливої евакуації. Зокрема, підготувати документи, цінності і гроші, предмети першої необхідності, необхідні ліки (обов’язково йодовані препарати), мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби (Більш детально про всі аспекти евакуації можна дізнатися у нашій статті за посиланням – http://legalclinic.nlu.edu.ua/2022/04/22/pravyla-povedinky-pid-chas-evakuacziyi-naselennya/). Речі упакувати та скласти у найбільш захищені від проникнення зовнішнього забруднення приміщення.

• Від’єднати всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкнути газ. 

б) дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки

• Зберігати спокій та уникати зайвої паніки. З моменту одержання повідомлення про радіаційну небезпеку населенню слід виконати всі передбачені заходи нижче.

• Негайно сховатися у житловому будинку. Стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, цегляного – у 10 разів. У свою чергу, заглибленні укриття (підвали): з покриттям із дерева – у 7 разів, а з покриттям із цегли або бетону – у 40 – 100 разів.

• Уважно слухати повідомлення органів цивільного захисту.

• Уточнити час початку евакуації та, за можливості, попередити сусідів та близьких про початок евакуації.

• Виконати заходи щодо зменшення проникнення радіоактивних речовин у квартиру.

• Підготувати запас питної води, а також найпростіші засоби санітарної обробки.

• Слід провести йодну профілактику. Тобто, вживати  водно-спиртовий розчин йоду після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: діти до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл. молока (консервованого) або годувальної суміші; діти від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на склянку молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук на стоянку йоду протягом 7 діб.

• По можливості негайно залишити зону радіоактивного забруднення.

• Перед виходом із будинку вимкнути джерела електро-, водо- і газопостачання, взяти підготовлені речі, протигаз, респіратор (якщо є в наявності), ватно-марлеву пов’язку, верхній одяг (плащ, пальто, накидка) і гумові чоботи. 

• З прибуттям на нове місце перебування провести дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри, зняти верхній одяг і, ставши спиною проти вітру, витрусити та повісити його на перекладину чи мотузку, віником або щіткою змести із нього радіоактивний пил і вимити водою. Наостанок, обробити відкриті ділянки шкіри водою.

• Дізнатися у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню. Запам’ятати необхідні для виконання правила!

• Використовувати для  харчування лише консервоване молоко і продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення.

• Уникати тривалого перебування на забрудненій території, особливо на пилових дорогах і на траві.

• Рекомендується у приміщеннях щодня робити вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.

• Обов’язково перед входом у приміщення зняти та вимити взуття водою або витерти вологою ганчіркою, а верхній одяг витрусити та почистити вологою щіткою.

• У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами, місцевості обов’язково використовувати засоби захисту (особливо під час вітру): слід передусім захистити органи дихання, шкіру та волосся. Засоби індивідуального захисту можна не використовувати у приміщеннях, у тиху погоду без вітру та після дощу.

Сподіваємося, що дані рекомендації вам не знадобляться. У будь-якому випадку, у разі загрози радіаційної небезпеки, дисципліна, організованість і виконання мінімальних правил нададуть можливість значно зменшити променеве навантаження і буде сприяти збереженню вашого здоров’я.

Бережіть себе та своїх рідних !

Автори: Зуб К.О., Жук І.М., Пушкаренко Д.С., Пруднікова С.В., Лопатецька А. О.