Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за вересень 2021 року

Верховним Судом щомісяця публікується огляд актуальної судової практика, що має на меті окреслення правових висновків, які матимуть значення для формування єдності судової практики. 

У нашому огляді окреслені деякі правові висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за різними категоріями справ, зокрема у спорах, що виникають із трудових, житлових, сімейних правовідносинах та з процесуальних питань.

1.Спори, що виникають із трудових правовідносин

– Так, у Постанові Верховного Суду у справі № 213/5101/19 від 08.09.2021 розглянуто питання про скасування спільної постанови та поновлення дії пункту колективного договор. Було визначено, що колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних, – це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, у яких ідеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. Відповідно до цього, до таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено у Законі України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

– У справі № 302/207/20 від 29.09.2021  позивач звернувся з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області», сектору охорони здоров’я Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, ліквідаційної комісії комунальної установи «Міжгірська районна лікарня»  про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Судом першої та апеляційної інстанції позов було задоволено. Верховний Суд, у свою чергу, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на те, що судом першої інстанції не було враховано того, що позивач фактично просить поновити його у новоствореній установі. За змістом висновків у наведених постановах, у разі покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. 

Отже, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов’язання роботодавця (держави) з працевлаштування працівників ліквідованої установи. 

2. Спори, що виникають із житлових правовідносин

– Верховний Суд розглядаючи справу № 200/17337/17 від 20.09.2021 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, дійшов наступного висновку: особа, яка на законних підставах вселилася в жиле приміщення як член сім`ї наймача та зареєстрована у ньому, набула рівного права із наймачем на користування цим приміщенням, несе тягар його утримання, має право на звернення до суду з позовом про визнання іншої особи (зокрема й наймача) такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

– У справі № 748/303/20 від 24.09.2021 позивач був звільнений з посади після 25 років служби та наказом командира був знятий з квартирної черги. Позов до суду стосувався визнання наказу незаконним та його скасування. Суд задовольнив позов і дійшов висновку, що звільнені військовослужбовці (зокрема після закінчення контракту), які мають вислугу 20 років і більше, мають право на отримання житла, а отже, і на залишення на обліку до його отримання.

3. Спори, що виникають із сімейних правовідносин

– 8 вересня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 607/25451/19 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини дійшов наступного висновку: належне виконання батьком (матір’ю) батьківських обов’язків щодо малолітньої дитини саме по собі НЕ є безумовною підставою для визначення місця проживання дитини саме з ним (нею).

– Цікавим для розгляду є справа Верховного Суду № 757/39693/20 від 15.09.2021 про визнання незаконним і скасування розпорядження, визначення способу участі у вихованні дитини. Суд дійшов висновку, що за позовами одного з батьків про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні належним відповідачем є інший з батьків, а не орган опіки та піклування.

4. Питання процесуального права

– У справі № 761/33621/18 від 08.09.2021 про припинення грошового зобов’язання Верховний Суд звернув увагу на те, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій цього не врахували, що стало причиною оскарження рішення. Отже, Верховний Суд встановив, що зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії процесу, зокрема і на стадії виконання судового рішення. 

– Верховний Суд розглядав справу від 15.09.2021 про встановлення факту смерті № 367/2656/20. Зокрема, до суду звернулась особа із заявою, в якій просила встановити факт смерті громадянина України, який помер на окупованій території Республіки Кіпру, а саме, на території невизнаної «Турецької Республіки Північного Кіпру» в північній частині міста Нікосія. З огляду на наведені норми процесуального права суд першої̈ інстанції̈ та суд апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про те, що ЦПК України не передбачає можливості встановлення судом факту смерті особи на території̈ іноземної̈ держави. 

Верховний Суд визначив, що помилковість таких висновків полягає у тому, що невизначеність норм процесуального права не може тлумачитись проти заявників і обмежувати їх право на судовий захист, у тому числі у справах окремого провадження, оскільки в Україні юрисдикція судів поширюється на будь- який юридичний спір.

Наголошуємо, що у кожному з наведених рішень викладено лише основний висновок щодо правового питання, яке досліджувалося у справі. Для повного та всебічного розуміння висловленої в судовому рішенні правової позиції рекомендуємо ознайомитися з його повним текстом, розміщеним у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ключові слова: огляд, Верховний Суд, вересень 2021, судові справи, судова практика.

Автори: Жук Ірина, Зуб Карина