Одноразове добровільне декларування: що необхідно знати

Відповідно до підрозділу 9-4 Перехідних положень Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Дана процедура проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року.

Що підлягає декларуванню?

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування є:

1. валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит, кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

2. нерухоме майно (нерухомість в Україні та за кордоном; об’єкти незавершеного будівництва);

3. рухоме майно (транспортні засоби, інші самохідні машини і механізми), інше цінне рухоме майно;

4. частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

5. цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

6. права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

7. інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Що не підпадає під об’єкти декларування?

Не підпадають під одноразове (спеціальне) добровільне декларування:

1. квартира/квартири загальною площею не більше 120 м² або житловий будинок/будинки загальною площею не більше 240 м²;

2. некомерційні нежитлові будівлі загальною площею не більше 60 м²;

3. земельні ділянки в межах норм безоплатної передачі;

4. один транспортний засіб особистого некомерційного використання за визначеними критеріями;

5. інші активи, крім вже зазначених, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. гривень на 1 вересня 2022 року (дату завершення декларування).

Яким чином це буде здійснено?

 Спеціальна добровільна декларація подається декларантом до Державної податкової служби через власний електронний  кабінет.

Але існують виключення щодо осіб, які не мають права подати таку добровільну декларацію, серед них:

–  неповнолітні та недієздатні особи;

– особи, які у період з 2005 року подавали декларацію відповідно до антикорупційного законодавства;

– особи, до яких застосовані спеціальні економічні та інші заходи (санкції.)

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом:

– першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

– другого платежу – до 1 листопада 2023 року;

– третього платежу – до 1 листопада 2024 року.

Якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

Підсумовуючи, можна сказати, що у разі сплати усіх необхідних зборів, держава гарантуватиме звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства.

Метою запровадження такої процедури є надання можливості легалізувати доходи, з яких не були сплачені податки або були сплачені не у повному обсязі, а також власність.

Ключові слова: декларування, активи, Державна податкова служба, податки, збори, власність.

Автор: Бодрухіна Єлизавета