В Україні кримінальним законодавством передбачена відповідальність за підроблення офіційних документів та їх використання, однак чітко визначеного переліку того, які саме документи необхідно вважати офіційними, немає. Тому в цьому випадку важливу роль відіграє судова практика.
Згідно з приміткою до статті 358 Кримінального кодексу України (далі-КК України) під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи − докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв’язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув справу № 751/9365/15-квід 14 вересня 2021 року за касаційною скаргою захисників засуджених на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів у кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
У касаційній скарзі захисники просили скасувати попередні судові рішення щодо їх підзахисних та закрити кримінальне провадження за відсутністю в їхніх діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Ця справа стосувалася того, що майстер дільниці з обслуговування житлового фонду та начальник цієї дільниці, будучи службовими особами, що наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками, для підтвердження виконання покарання засудженим у виді 120 годин громадських робіт склали та підписали офіційні документи – табелі виходу на роботу засудженого, зазначивши неправдиві відомості про відпрацювання останнім громадських робіт.
Верховний суд дійшов висновку, що зазначені касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, що була чинною на момент вчинення кримінального правопорушення, до обов’язків власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, на яких засуджені особи відбувають покарання у виді громадських робіт, належить ведення обліку та щомісячне інформування інспекції про кількість відпрацьованих засудженими особами годин та їх ставлення до праці.
Відповідно до п. 7.2 зазначеної Інструкції залежно від часу роботи (навчання) засудженої особи на основній роботі та режиму роботи підприємства за місцем відбування покарання власником підприємства щомісячно складається графік відбування громадських робіт та заповнюється табель виходу на роботу (додаток 27 до цієї Інструкції).
Також Суд зазначив, що при встановленні ознак офіційного документа, як предмета злочину, слід керуватися такими критеріями:
1. документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами;
2. зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер – підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків.
Табель виходу на роботу має нормативно визначену форму та реквізити; інформація, яка в ньому міститься, посвідчує факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме – зняття з обліку засудженого та припинення відбування визначеного судом покарання або має наслідком кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання.
З огляду на те, що табелі виходу на роботу засудженого до громадських робіт підтверджують факт відбування ним кримінального покарання у виді громадських робіт, тобто посвідчують події та факти, що мають правове значення, на їх підставі останнього було знято з обліку в КВІ у зв`язку з відбуттям призначеного судом покарання, відтак вказані табелі є офіційними документами.
Отже, дане рішення Верховного Суду надає змогу в подальшому на основі викладеної позиції притягувати до відповідальності осіб, винних у підробленні та використанні табелю виходу засудженого на роботу.
Ключові слова: Рішення суду, Верховний Суд, табель виходу на роботу засудженого, підробка документів.
Автор: Алиєва Аліса
0 коментарів