Що таке податкова соціальна пільга?

Виходячи із змісту пункту 169.1 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга – це сума, на яку платник податку на доходи фізичних осіб, має право зменшити свій загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати від одного роботодавця.

 абз. 1 п.п. 169.4.1 податкова соціальна пільга (далі ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Громадянам України  право користування податковою соціальною пільгою було надане 1 січня 2004 року , коли було введено Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» .Але цей закон втратив чинність у 2010 році на підставі Податкового кодексу України. Причому  поняття податкової соціальної пільги в ньому зберіглося .

В 2020 році відбулося збільшення прожиткового мінімуму населення , тому  відбудеться підвищення й розміру соціальних пільг для населення .

Станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи  складає 2270 грн, звідси  граничний дохід для застосування ПСП у 2021 році складає:

2270 грн х 1,4 = 3180 грн.

Право на застосування податкової соціальної пільги в основному залежить від показника граничного доходу для її застосування.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу через ряд причин :

– у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку;

– у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, – для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – у розрахунку на кожну таку дитину;

– у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги платника податку, який:

а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

ґ) є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена підпунктом “б” підпункту 169.1.4 цього пункту;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, крім осіб, визначених у підпункті “б” підпункту 169.1.4 цього пункту;

– у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги платника податку, який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями “За відвагу”;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та особою з інвалідністю I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

У 2021 році право на ПСП розподілилося таким чином :

-загальна ПСП для всіх платників податку (пп. 169.1.1 ПКУ)  становить 1135,00

-підвищена пільга для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років (100% загальної ПСП ), у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) становить 1135,00

-підвищена пільга для платника податку, який відповідає одній з категорій, названих у пп. 169.1.3 ПКУ (150% загальної ПСП). При цьому пільгу на дітей згідно з пп.пп. “а” та “б” пп. 169.1.3 ПКУ надають у розрахунку на кожну дитину становить 1702,50

-підвищена пільга для осіб, перелічених у пп. 169.1.4 ПКУ (200% загальної ПСП) 2270,00

Отже , скористатись податковою соціальною пільгою  може кожен працівник, який отримує зарплату, але за певних  умов. Як бачимо,  що кожен  рік розмір псп змінюється . Але порядок надання податкової соціальної пільги залишається  без змін. Майте на увазі , що ПСП не є виплатою з бюджету , а є зменшенням суми податку на доходи осіб з зарплати ще  до її сплати .

Податковий кодекс України

Автор:                                                                        Романова Анастасія