Найцікавіші законопроекти Верховної Ради України від 04.02.2021 року

1. Досить важливим є Законопроект № 2329 від 29.10.2019 «Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань» (далі – Законопроект № 2329 від 29.10.2019). Вже на пленарному засіданні 04.02.21 року Верховною Радою України Законопроект № 2329 від 29.10.2019 був прийнятий у першому читанні.

Пропонується доповнити Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» новою статтею 92 «Звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань». Обумовленість прийняття Законопроекту № 2329 від 29.10.2019 полягає у тому, що наразі існує досить звужений перелік видів сум, від сплати яких звільняються постраждалі особи, що не дозволяє у повній мірі захистити їх від виставлених кредиторами рахунків, які часто у декілька разів перевищують суму основного боргу.

Тобто найголовнішою метою прийняття є зменшення фінансового навантаження на боржників за договорами кредиту, позики, постраждалих від конфлікту на Сході України та тимчасової окупації АР Крим, з огляду на втрату ними сталих джерел доходу та майна.

Основними моментами  запропонованими в Законопроекті № 2329 від 29.10.2019 є наступне:

Загальна сума процентів за договорами кредиту та договорами позики, боржниками у яких є внутрішньо переміщені особи, не може перевищувати суму процентів, нарахованих до настання терміну виконання основного зобов’язання.

Неможливість нарахування внутрішньо переміщеним особам неустойку як забезпечення виконання зобов’язання та стягувати з них збитки.

Запропоновано звільнення внутрішньо переміщених осіб від відповідальності за порушення грошових зобов’язань, а саме це сплата суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми.

Отже, Законопроект № 2329 від 29.10.2019 спрямований підвищити соціальний рівень захисту внутрішньо-переміщених осіб, визнаючи існування значного фінансового навантаження на таких осіб.

2. Також 04.02.21 року у першому читанні був прийнятий Законопроект №4142 від 22.09.2020 «Про систему громадського здоров’я» (далі – Законопроект №4142 від 22.09.2020). Необхідність у прийнятті Законопроекту №4142 від 22.09.2020 полягає у тому, що Україна взяла на себе зобов’язання  з попередження хвороб і контролю над ними, що випливає з Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (відповідно до статті 427 глави 22 «Громадське здоров’я» розділу V «Економічне та галузеве співробітництво» Угоди).

Даним Законопроектом №4142 від 22.09.2020 передбачено цілий ряд новел, що потребуватиме внесення змін до вже існуючого законодавства, зокрема, до Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Кодексу законів про працю України, Кодексу України про надра, Кодексу цивільного захисту України,  Основ законодавства України про охорону здоров’я,  законів України «Про донорство крові та її компонентів», «Про протидію захворюванню на туберкульоз», «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні», «Про охорону атмосферного повітря», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про курорти» тощо, а також пропонується визнати такими, що втратили чинність з дня набуття чинності цим законом, законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про захист населення від інфекційних хвороб»

Передбачаються такі основні зміни:

Вводиться термін «громадське здоров’я» як сфера знань та організована діяльність суб’єктів у системі громадського здоров’я щодо зміцнення здоров’я, запобігання хворобам та збільшення тривалості життя.

Також запропоновано визначення суб’єктів відносин у сфері громадського здоров’я.

Конкретизовано повноваження Міністерства охорони здоров’я та Кабінету Міністрів України у сфері охорони здоров’я, розмежовано їх повноваження та повноваження інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади.

Пропонується створити Координаційну раду з питань громадського здоров’я як постійного консультативно-дорадчого органу Міністерства охорони здоров’я України щодо питань громадського здоров’я та визначення повноважень.

Визначаються головні напрямки діяльності, завдання задля підвищення показників здоров’я та благополуччя. Також закладено основні принципи та засади для здійснення епідеміологічного нагляду, моніторингу готовності і реагування на небезпечні чинники та надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я.

Саме тому Законопроект №4142 від 22.09.2020 спрямований на підтримку та розвиток комплексного підходу до розв’язання проблем громадського здоров’я, у тому числі шляхом залучення суб’єктів недержавного сектору до реалізації оперативних функції у сфері громадського здоров’я.

3. Законопроект №4355 від 10.11.2020 Про внесення змін до Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (далі – Законопроект №4355 від 10.11.2020), метою якого, стало втілення можливості використання е-паспортів громадянами України після 2021 року шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Законопроект №4355 від 10.11.2020 вже 04.02.21 року прийнято у першому читанні.

Загалом Законопроект №4355 від 10.11.2020 передбачає закріплення таких понять як «е-паспорт» та «е-паспорт для виїзду за кордон», надалі пропонується визначити, що розпорядник Єдиного державного демографічного реєстру надає послуги з видачі засобів кваліфікованого електронного підпису в установленому законодавством порядку замість просто електронного підпису.

До того ж, передбачено, які саме документи можуть відображатися у формі е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг “Портал Дія” з використанням мобільного додатку Порталу Дія.

Важливим є перелік випадків, коли Е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон не використовується, а саме у разі перетинання державного кордону та при в’їзді на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

4. Законопроект №3318 від 09.04.2020 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» (далі – Законопроект №3318 від 09.04.2020) має на меті покращення ветеринарно-санітарної та епізоотичної ситуації в Україні, підвищення ефективності державного управління системою ветеринарної медицини, а також створення кращих умов господарювання в галузі тваринництва.

04.02.21 року Верховною Радою України Законопроект №3318 від 09.04.2020 було прийнято в цілому, а вже 24.02.21 його направлено на підпис Президенту України.

Важливим є те, що Законопроектом №3318 від 09.04.2020 враховано вимоги 10 актів законодавства Європейського Союзу та створено законодавче підґрунтя для подальшої імплементації ще кількох десятків актів законодавства Європейського Союзу.

Отже, пропонуються наступні зміни:

Встановити нові правила виробництва, обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів аналогічні до тих, що закріплені в Регламенті ЄС 2019/6 про ветеринарні лікарські засоби.

Додаткові вимоги до проведення клінічних випробувань ветеринарних лікарських засобів, зокрема обов’язковість долучитись до належної клінічної практики програми міжнародного співробітництва з питань гармонізації технічних вимог щодо реєстрації ветеринарних лікарських засобів (“VICH”).

Пропонуються певні вимоги до виробництва, обігу та використання лікувальних кормів та проміжних продуктів їх виробництва.

Спрощення умов господарської діяльності в галузі тваринництва через зменшення кількості обов’язкових документів для зайняття відповідною діяльністю.

Також плануються зміни до Закону України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин”

Дуже важливими є положення про розмежування підстав та посилення адміністративної відповідальності згідно зі статтею 107 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, а також запровадження відповідальності господарюючих суб’єктів – юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за порушення законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

Окрім цього, запроваджено підвищений контроль за тваринами, у яких виявлено особливо небезпечні хвороби, а також виявлення таких хвороб та профілактика у подальшому.

Отже, загалом посилюється акцент на запобіганні хворобам тварин, моніторингу лікарських засобів та кормів, регламентуються питання організації ветеринарного фармакологічного нагляду з метою захисту здоров’я та забезпечення благополуччя тварин, спираючись на міжнародний досвід.

Автор: Чала Катерина