Верховний Суд: коли державний виконавець має право на проникнення до житла боржника?

Дійсно, у своїй постанові Верховний Суд (далі – ВС) дійшов висновку, що виконавець має право на проникнення до житла, але за певних підстав.

У липні 2019 року Особа 1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця. За рішенням суду Особу 1 було зобов’язано усунути перешкоди у користуванні житлом щодо Особа 2  шляхом виселення Особи 1 з даного житла. Та 12 липня 2019 року вищезазначене рішення було виконане у примусовому порядку. При цьому державний виконавець здійснив примусове проникнення до спірного житла без відповідного дозволу суду на такі дії (саме такою була аргументація Особи 1).

Суд першої та апеляційної інстанції визнали неправомірними дії державного виконавця та винесли рішення на користь Особи 1. Але Верховний Суд дійшов іншого висновку та скасував рішення судів попередніх інстанцій. У своїй постанові ВС посилався безпосередньо на статтю 66 ЗУ «Про виконавче провадження» та на статтю 26 й 18 цього ж Закону. Відповідно до статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.

Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов`язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем. Згідно з п. 4 ч.3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника – фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Отже, рішення ВС полягає у тому, що державний виконавець за умови дотримання вимог статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» має право на проникнення до житла на підставі самого рішення суду про усунення перешкод у користуванні таким житлом, що не було враховано судами попередніх інстанцій.

Закон України «Про виконавче провадження»

Постанова Верховного Суду №203/2519/19 від 09.09.2020 року

Автор:                                                                                   Борисенко Анна

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору».