ДОРОГИ СТАНУТЬ «ПРИВАТНИМИ»? ЩО НАС ЧЕКАЄ У НАЙБЛИЖЧОМУ МАЙБУТНЬОМУ?

Подорожуючи Європою, українці захоплюються місцевими дорогами, але висока якість коштує немалих грошей. Чи справді українські дороги для досягнення такої мети стануть приватними та платними? З’ясуємо це у сьогоднішній статті.

Насправді, в Україні планують реалізувати державно-приватне партнерство на шести ділянках доріг, які презентували потенційним інвесторам, саме про це написав міністр інфраструктури у своєму телеграм-каналі. Міністр інфраструктури Криклій Владислав Артурович уточнив, що йдеться про дороги Харків-Дніпро-Запоріжжя (M-29, M-04, M-18); Бориспіль-Полтава (М-03); Херсон-Миколаїв (М-14); Київ-Житомир-Рівне (М-06); Ягодин-Ковель-Луцьк (М-07, М-19); Дніпро-Кривий Ріг-Миколаїв (M-04, H11). За його словами, ці автошляхи сполучають 10 областей України, і понад 12 мільйонів жителів зможуть на собі відчути покращення дорожньої інфраструктури.

“ДПП – це не про платні автодороги, а про “дороги в розстрочку”, коли держава залучає приватні інвестиції в будівництво, а інвестор реалізує проєкт за свої гроші і після здачі дороги в експлуатацію отримує платежі від держави. Це вигідно всім”, – підкреслив міністр.

Важливо зазначити, що вибір основних доріг, які покривають майже всю Україну пов’язаний з тим, щоб досягнути максимального економічного ефекту від вкладених коштів і щоб якомога більше українців відчули покращення дорожньої інфраструктури. Таким чином, відбудеться концесія між Міністерством інфраструктури України та інвесторами. Відповідно до ЗУ «Про концесію» концесія – це форма здійснення державно-приватного партнерства, що передбачає надання концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво, та/або управління об’єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг у порядку та на умовах, визначених концесійним договором, а також передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, що охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції. Пояснюючи дане поняття звичайними словами, слід сказати, що мова йде про передання обов’язку, в нашому випадку реконструкції/будівництва доріг, який повинен здійснюватися державою до певного суб’єкта приватного сектору.

Світовий досвід свідчить, що концесії можна успішно використовувати для розбудови інфраструктури в умовах дефіциту бюджетних коштів без збільшення державного боргу. Безумовні переваги такого партнерства: дорожнє покриття відповідає найвищим стандартам і вимогам, довго служить і не має дефектів, оскільки регулярно і якісно обслуговується, розвинена придорожня інфраструктура, відсутність заторів тощо. На тлі значних переваг існує один суттєвий недолік – за бездоганні дороги потрібно платити. У багатьох країнах Європи плата не перевищує 10 євроцентів за кілометр, але в деяких державах встановлені дійсно високі тарифи. За кордоном вартість 1 кілометра становить 7-10 євроцентів, і в Україні ціна буде приблизно такою ж – близько 3 грн. Наприклад, щоб проїхати по платній ділянці довжиною в 50 кілометрів, водієві потрібно буде віддати близько 100-150 грн., Тобто вартість не перевищує номінальну вартість 3-5 літрів 95-го бензину. Кожному з нас залишилося визначити чи готові ми до таких змін.

Автор: Борисенко Анна

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору».