НА ЯКІ РАХУНКИ ВИКОНАВЦЕМ НЕ МОЖЕ БУТИ НАКЛАДЕНИЙ АРЕШТ?

НА ЯКІ РАХУНКИ ВИКОНАВЦЕМ НЕ МОЖЕ БУТИ НАКЛАДЕНИЙ АРЕШТ?

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції чинній станом на 19 січня 2019 року, далі – Закон 1404-VIII). Виконавче провадження слід розглядати як завершальну стадію судового провадження та примусове виконання рішень інших органів.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Але є й винятки з загального правила, про які ми сьогодні й поговоримо. Згідно із частиною 3 статті 52 Закону 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. У своїй постанові від 17.01.2020 по справі №340/1018/19 Верховний Суд роз’яснив, що саме слід вважати рахунками зі спеціальним режимом. Верховним Судом було зроблено висновок, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Держбюджету, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. До таких рахунків також належить й пенсійний.

На жаль, дане рішення не вирішує питання з накладенням арешту на дані рахунки, але воно підкреслює порушене право особи та акцентує увагу на даній проблемі. У разі арешту рахунку зі спеціальним режимом банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Якщо цього не відбулося, особі слід особисто звернутися до відповідного виконавця з довідкою, що підтверджує спеціальний режим рахунку. Знайте свої права та бережіть себе.

 

Автор: Борисенко Анна

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору».

Рудковська Мирослава

Автор : Рудковська Мирослава

196 переглядів

2 коментарі

  • Avatar
    Владислав 24.10.2020 at 15:09 | Відповіcти

    Хотів би звернути увагу, що стаття 52 Закону України “Про виконавче провадження” регулює особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника – юридичної особи та ФОП. Також є більш актальний правовий висновок ВП ВС у справі 905/361/18, відповідно до якого рахунки з яких здійснюється виплата ЗП працівникам не вважаються рахунками зі спеціальним режим використання, а обов’язок виконавця зняти арешт з конкретної суми коштів на такому рахунку ставиться в залежність від виникнення заборгованості зі сплати ЗП та її документального підтвердження. З арештом коштів на рахунках фізичних осіб, на які вони отримують ЗП чи пенсію все ще складніше і однозначної судової практики досі немає. На теперішній час в Харкові майже стовідсотково державний виконавець не буде знімати арешт з коштів на рахунках фізичної особи, така позиція керівництва ДВС. В довідках з банків, які отримують боржники, зазначається про можливість зарахування на рахунок будь-яких коштів, а не виключно ЗП чи пенсії, і це не дивно, адже законодавством таких рахунків не передбачено. Асоціація приватних виконавців давала рекомендації приватним виконавцям на період дії карантину знімати арешт за наявності виписки про рух коштів по рахунку, з якої вбачалося б, що на рахунок значний період часу надходить виключно ЗП, але це лише рекомендація і не всі приватні виконавці її дотоимуються, адже існує ризик бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності. Тому, скоріше за все, боржникові доведеться звертатися до суду зі скаргою на поставу виконавця про арешт коштів, і важко сказати чи буде така скарга задоволена, залежить від якості та обгрунтуваності скарги і від зусиль виконавця, спрямованих на збереження арешту.

    • Avatar
      Трофімов Богдан 27.10.2020 at 21:51 | Відповіcти

      Вітаємо! Дякуємо за Вашу увагу до нашої діяльності та надання коментаря практичного характеру.

      Дійсно, наш допис стосувався боржників фізичних осіб, а не юридичних осіб та ФОПів, в зв’язку з чим згаданий Вами правовий висновок нами буде досліджено в наступних публікаціях, які вже стосуватимуться і наведених суб’єктів.

      Наша увага до даної тематики зумовлена зверненням до нас Клієнта з аналогічною правовою проблемою. Займаючись даною справою саме через практику адміністративних судів міста Харків ми дійшли висновку, що положення ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», як і правові висновки Верховного Суду у справах за позовами юридичних осіб до державних або приватних виконавців, можуть використовуватися для захисту прав в т.ч. фізичних осіб (наприклад, справа №440/2204/20). В справі нашого Клієнта (№520/7767/2020) дане питання як один з аргументів Позивача, також підлягало дослідженню, в ході якого суд задовільнив позов в т.ч. з посиланнями на положення ч.3 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» та правовий висновок Верховного Суду, який коментувався в даній статті. В подальшому апеляційним судом рішення суду 1-ої інстанції залишено без змін. Водночас, ми мали справу з приватним виконавцем, проти якого існували й інші доволі суттєві аргументи.

      Беззаперечним є неоднозначність даного питання при його практичному застосуванні. Також очевидним є те, що юридична класифікація рахунків, наведена в ст. 7 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», не містить такого різновиду рахунку як «зарплатний» або «пенсійний», що актуалізує проблематику даного питання під час правозастосування та потребує уваги законодавця.

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *