До Конституційного Суду України (далі – КС України) звернулися 46 народних депутатів України з клопотанням визнати неконституційним положення Бюджетного кодексу України про те, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
КС України звернув свою увагу на складність цього питання і розглянув його у складі Великої палати.
КС України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наголосив на тому, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
…
Бюджетним кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Конституційний Суд України вважає, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Бюджетного кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України».
Таким чином, для уникнення в подальшому регулюванні певних протиріч, КС України роз’яснив, що «…надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави”. А окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, яке передбачало відповідні норми, визнав неконституційним.
Рішення КС України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020
Автор: Валерія Короленко
Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID “Трансформація фінансового сектору”.
0 коментарів