1.
На початку 2020 року Велика Палата Верховного Суду знову утвердила свою правову позицію стосовно застосування ст. 625 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».
Верховний Суд досить часто розтлумачує сферу застосування цієї статті, а саме, що охоплює собою поняття «грошове зобов’язання». Тут варто вказати Постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 № 758/1303/15-ц та Постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19). Що стосується 2020 року, то вже в лютому Верховний Суд знову акцентував на наступному: «Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання».
Окрім цього важливо пам’ятати, що Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов’язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов’язань.
2.
Стаття 625 Цивільного Кодексу України стала предметом тлумачення не лише у вище вказаних постановах Великої Палати Верховного Суду, а й у ряді інших.
У них деталізується сфера застосування даної статті. А саме вказується, що застосування ст. 625 не обмежується тільки договірними грошовими зобов’язаннями, а й поширюється на деліктні грошові зобов’язання. Таким чином було розширено коло осіб, що можуть захистити свої права за допомогою положень цієї статті. З особливостями її застосування можна ознайомитися у наступних Постановах Великої Палати Верховного Суду.
Постанова ВП ВС від 16.05.2018 № 686/21962/15-ц – http://reyestr.court.gov.ua/Review/74838873
Постанова ВП ВС від 31.10.2018 № 161/12771/15-ц – http://reyestr.court.gov.ua/Review/81842008
Постанова ВП ВС від 16.01.2019 № 464/3790/16-ц – http://reyestr.court.gov.ua/Review/79958186
Постанова ВП ВС від 16.01.2019 № 373/2054/16-ц – http://reyestr.court.gov.ua/Review/79382745
Постанова ВП ВС від 19.06.2019 № 646/14523/15-ц – http://reyestr.court.gov.ua/Review/82997465
Постанова ВП ВС від 23.10.2019 № 723/304/16-ц – http://reyestr.court.gov.ua/Review/85415095
Постанова ВП ВС від 27.11.2019 № 340/385/17 –
0 коментарів