Кредитні відносини у практиці Верховного Суду: «оціночні поняття» та іпотека

 1.

Часто законодавець, регулюючи ті чи інші правовідносини, використовує так звані «оціночні поняття». Вони не мають конкретного визначення та не включають конкретного переліку умов тощо. Тоді постає питання: «Як розтлумачити оціночне поняття таким чином, щоб воно перетворилося на ефективний інструмент у наших руках?». В цьому разі варто знову ж таки звернутися до судової практики.

Відповідно до ст. 551 Цивільного Кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Оціночним поняттям у цьому випадку виступає словосполучення «інші обставини, що мають істотне значення». Тут варто додати, що судова практика, здійснюючи тлумачення оціночного поняття, виходить із конкретної ситуації та обставин, що виникли.

Так у Постанові Великої Палати від 16.10.2019 року № 303/2408/16-ц було вказано, що можливість зменшення нарахованої позивачем пені на підставі частини третьої статті 551 ЦК України виникає, враховуючи фінансово-матеріальне становище відповідачів, що підтверджується відповідними доказами. Тобто, Суд визначив, що скрутне фінансово матеріальне становище може бути підставою для зменшення нарахованої пені, якщо цей факт буде підтверджено належними доказами. У справі, що розглядалася, цими доказами стали: виписка відповідача про залишок коштів на рахунку, довідки про загальну сума доходу відповідача.

З повним текстом рішення можна ознайомитися за посиланням:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85174584

2.

«Іпотека» – це поняття, з яким надзвичайно часто стикаються клієнти, що бажають стати учасниками кредитних відносин та бажають отримати необхідні кошти. Мета її застосування – забезпечення виконання зобов’язання. З її допомогою кредитодавець ніби підстраховує себе на випадок, якщо у боржника виникне бажання відступити від виконання зобов’язання. Фактично іпотека є особливим видом застави і дуже поширена у сфері кредитних відносин.

Як і будь який інструмент, застосування іпотеки залежить від зовнішніх факторів, що можуть бути змінені чи навпаки не можуть змінюватися особою. Такі фактори часто призводять до зміни умов іпотеки чи навіть її скасування. Для прикладу, це може бути смерть іпотекодавця.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові № 520/7281/15-ц від 13.03.2019 року розглядала проблему наслідків пропущення кредитодавцем, у разі смерті іпотекодавця, шестимісячного строку для направлення вимоги до його спадкоємця. Адже тепер іпотекодавцем виступатиме саме цей спадкоємець.

Суд визначив, що у разі пропущення вказаного вище строку, він не може бути поновлений і у випадку його пропуску іпотека припиняється.

Таким чином Суд визначив пріоритетними саме інтереси нового іпотекодавця, а не кредитора.

З повним текстом рішення можна ознайомитися за посиланням:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86206229

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору».