Сьогодні, у зв’язку зі стрімким розвитком інноваційних технологій, все частіше стираються умовні кордони між країнами. Будь-які фінансові операції із залученням іноземної валюти навряд чи можна вважати «специфічними», але з підвищенням уваги до цих операцій виникають питання стосовно особливостей їх проведення банками. Пропонуємо вам у цій статті розглянути більш детально всі нюанси фінансових операцій із використанням валюти, зокрема з нововведеннями у валютному законодавстві та порядком переказу валюти.
Відповідними основними Постановами Національного банку України, зокрема постійно діючими “Про затвердження Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України” від 02.01.2019 № 1, “Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями” від 02.01.2019 № 2, “Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей” від 02.01.2019 № 3, закріплено:
1. Скасування валютного нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 000 грн;
2. Вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій по переказам коштів з України на такі рахунки);
3. Скасування індивідуальних ліцензій на валютні операції ̶ їх замінить система е-лімітів (2 млн євро в рік для юридичних осіб, 50 тис. Євро в рік для фізичних осіб). Також у цьому аспекті варто зазначити, що згідно із Законом України «Про валюту і валютні цінності», банки надають банківські та інші фінансові послуги, якщо вони є валютними операціями, лише на підставі банківської ліцензії, яка видається Національним банком України і буде діяти безстроково;
4. Скасування процедури реєстрації зовнішніх запозичень;
5. Online-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту покупки готівкової валюти – до 150 тис. грн в день в еквіваленті). До речі, наразі дану послугу надають такі банки як Приватбанк, Альфа, ОТП, Укрсіббанк, Альтбанк, Конкорд і Правекс;
6. Продаж банками своїм клієнтам державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, за іноземну валюту;
7. Укладення банками валютних свопів з резидентами і нерезидентами. Національний банк України тлумачить у своїй постанові, що валютний своп являє собою операцію за договором, яка передбачає купівлю (продаж, обмін) іноземної валюти зі зворотним її продажем (купівлею, обміном) на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій (курсів, обсягів, дат валютування тощо) під час укладення договору;
8. Збільшення ліміту на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 000 до 150 000 грн на рік;
9. Внесення резидентами платежів в іноземній валюті під час страхування життя;
10. Купівля і накопичення іноземної валюти на рахунки для виплат за зовнішніми запозиченнями;
11. Уніфіковано переміщення валютних цінностей через кордон.
Якщо ж розглядати порядок переказу грошей за межі України, то слід звернути увагу на Постанову Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями» від 02.01.2019 № 2, за якою клієнти банку повинні:
1. Подати до банку платіжне доручення або заяву на переказ готівки, або документ відповідної платіжної системи на відправлення переказу в іноземній валюті (оригінал документа);
2. Пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
У свою чергу для отримання таких переказів особа:
1. Подає до банку заяву на видачу готівки або документ, установлений відповідною платіжною системою на одержання переказу;
2. Пред’являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
Варто також зазначити, що відповідно до Закону України «Про валюту та валютні цінності» від 21.06.2018 № 2473-VIII, то транскордонний переказ валюти у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам.
Автор: Потапова Лоліта
Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору».
0 коментарів