Окремі питання оподаткування та декларування спадщини
- 17 Травня, 2020
- Актуальні консультації
- 0 коментарів
Кожна людина стикається зі спадковими правовідносинами і може виступати як спадкоємець чи спадкодавець. Розуміння особливостей цих правовідносин відіграє важливу роль в ефективності виконання обов’язків та реалізації прав з боку їх учасників.
Щодо оподаткування об’єктів спадщини, то воно залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця, а також резидентського статусу останнього.
Існує п ‘ять груп об’єктів спадщини (які саме види спадку розглядаються для оподаткування) перелічено в пункті 174.1 Податкового кодексу України ( далі – ПК України). Особи, що отримали спадщину мають обов’язок, відповідно до ПК України, сплатити податок на дохід фізичної особи.
Відповідно у п.162.1 ПК України знаходиться перелік платників ПДФО (податку на доходи фізичних осіб) куди входять наступні категорії:
1) фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
2) фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
3) податковий агент.
ПДФО для окремих груп спадкоємців має різні за розміром ставки, а саме 0%, 5% та 18%. Кожен спадкоємець має правильно визначати, яка саме ставка цього податку застосовується до нього.
| Розмір ставки (%) | Посилання на ПК України | Особливості встановлення ставки |
| 0% | п.174.2.1 | Вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення |
| 0% | п.174.2.1 | Вартість власності, зазначеної в пп. “а”, “б”, “ґ” п. 74.1 ПКУ, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування а також вартість власності, зазначеної в пп. “а”, “б” п.174.1 ПКУ, що успадковується дитиною-інвалідом |
| 0% | п.174.2.1 | Грошові заощадження, поміщені до 02.01.1992 в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, або у державні цінні папери, та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992–1994 років, погашення яких не відбулося |
| 5% | п.174.2.2 | Вартість будь-якого об’єкта спадщини, отриманого у спадщину спадкоємцями, що не охоплюються положеннями щодо нульової та 18-відсоткової ставки податку. |
| 18% | п.174.2.3 | Спадщина, отримана будь-яким спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та будь-який об’єкт спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом |
Фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.
Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, проте за умови відсутності інших підстав для подання декларації (адже грамадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи, розподіляються на тих, хто зобов’язаний і тих, що мають право подавати річну декларацію). Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5 % та 18 %, за загальним правилом, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року.
Вказані положення ПК України дозволяють більш точно та деталізовано розтлумачити наявний у спадкоємців обов’язок щодо сплати ПДФО, що дозволяє уникнути можливих правових питань. Ясне розуміння цих положень також убезпечує спадкоємців від безпідставних правових помилок.
Автор: Вільнікова Анастасія
Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору». Висловлені в цій публікації думки необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
0 коментарів