В умовах, коли ключовою темою новин є пандемія коронавірусу не меншої уваги заслуговує резонансний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Що ж передбачають основні положення даного Закону?
З 1 липня 2021 року Законом вводиться ринок землі в Україні. Умовно можна розділити порядок впровадження зазначених змін на два етапи.
Перший етап: До 1 січня 2024 року купувати землю зможуть лише фізичні особи-громадяни України, зокрема концентрація землі в одні руки в перші два роки після запуску земельної реформи обмежена площею 100 га.
Другий етап: З 1 січня 2024 року купувати землю сільськогосподарського призначення зможуть як громадяни України, так і українські юридичні особи загальною площею до 10 000 га.
Стаття 130 Земельного кодексу викладена у новій редакції передбачає, що набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:
а) громадяни України;
б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
в) територіальні громади;
г) держава.
Банки у свою чергу будуть набувати право власності в порядку стягнення як предмета застави. Проте такі набуті земельні ділянки мають бути відчужені банками на торгах протягом 2 років з дня набуття права власності
Юридичні особи, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи, які не є громадянами України можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з дня та за умови схвалення цього на референдумі.
Встановлені також заборони щодо набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, незважаючи на результати референдуму стосуються:
1. юридичних осіб:
– учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не є громадянами України, – на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), і які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);
– учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
– учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;
– у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);
– бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах;
– створених за законодавством України, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
2. фізичних та юридичних осіб, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції);
– осіб, які належать або належали до терористичних організацій;
Закон визначає граничні межі концентрації землі в одних руках для фізичних та юридичних осіб:
1. Загальна площа ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у громадянина – 10 тис. га;
2. Загальна площа ділянок сільськогосподарського призначення у юридичної особи(окрім банків) може бути не більше загальної площі сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності всіх учасників – 10 тис. га.
Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.
Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності забороняється.
Щодо способу визначення цін та розрахунків під час придбання землі вказано, що розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться в безготівковій формі. Покупки за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право не допускається. До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.
Отже, відповідні положення спрямовані на запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, забезпечення конституційних прав громадян України на вільне розпорядження своєю власністю, створення прозорих умов для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами та юридичними особами України.
Автор: Мельник Марія
Інфографіка: Нижник Наталія
Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору». Висловлені в цій публікації думки необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
0 коментарів