Обставини справи були наступними: особа пересувалася Києвом на своєму автомобілі, але, на жаль, потрапила в ДТП. Вина іншого учасника була встановлена в судовому порядку, тож настав час стягнення коштів. Потерпіла була стороною у договорі добровільного страхування, за яким її автомобіль був застрахований. Страхових (страхова компанія потерпілої) належним чином виконала своє зобов’язання та сплатила потерпілій усю суму страхового відшкодування (більше 17 тисяч гривень).
Після цього страхова компанія потерпілої, маючи намір повернути кошти, сплачені за страховим відшкодуванням, подала позов та винної в ДТП особи. Винуватець проти позову заперечував та вказував, що його цивільно-правова відповідальність застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, а тому страхових потерпілої має звертатися до страховика винуватця ДТП.
Суди першої та апеляційної інстанції вирішили спір принципово по різному, в підсумку справа потрапила до Верховного Суду та була передана на розгляд Великої палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми: винуватець ДТП є заподіювачем шкоди, а тому зобов’язана її відшкодувати. Водночас, її відповідальність застрахована, а тому відшкодування шкоди саме винуватцем нівелює зміст інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Більш того, на момент розгляду даної справи існувала правова позиція Верховного Суду України, за якої вказана правова проблема вирішувалася досить просто: страхових потерпілого має право самостійно обирати до кого подавати позов – до винуватця ДТП чи до його страховика.
Велика палата вирішила відступили від названої позиції Верховного Суду України та сформувала нову правову позицію, за якою суперечитиме існування інституту страхування стягнення страховиком потерпілого розміру страхового відшкодування саме з винуватця ДТП, натомість належним є звернення за відшкодуванням до страховика цивільно-правової відповідальності винуватця ДТП. При цьому останній все ж має сплачувати кошти, однак лише у разі, коли у страховика не виник обов’язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 згаданого Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
При цьому Великою палатою вказано, що в даній сфері правовідносин існують дві різні юридичні категорії: «регрес» та «суброгація». Так, зміст першої можна відобразити наступним чином:
1 – особа є винуватцем ДТП, а її цивільно-правова відповідальність застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
2 – її страховик виплачує потерпілому в ДТП страхове відшкодування;
* В цей момент припиняється зобов’язання, яке виникло із заподіяння шкоди потерпілому, адже сплачено відповідне відшкодування;
3 – страхових, за наявності підстав, передбачених ст. 38 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, отримує право звернення з регресною вимогою до винуватця ДТП (останній був у стані алкогольного/наркотичного сп’яніння, не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії і тд). В разі, якщо такі підстави присутні, виникає вже нове зобов’язання – регресивне, яке регулюється згаданою нормою права та ст. 1191 Цивільного кодексу України.
Натомість, поруч з цими відносинами, але повністю самостійно, існує суброгація (заміна сторони в зобов’язанні, однак зі збереженням самого зобов’язання), зміст якої можна відобразити наступним чином:
1 – особа є потерпілою від ДТП (тобто погляд зі сторони іншого суб’єкта);
2 – її майновий інтерес застраховано за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів;
3 – її страхових за фактом заподіяння шкоди потерпілій у ДТП виплачує їй страхове відшкодування;
* В цей момент зобов’язання по відшкодуванню шкоди потерпілому не припиняється, оскільки вся потерпіла сторона (потерпіла особа, її страхових) ще не отримали грошей від винуватої сторони (винуватець ДТП, його страховик). В цьому зобов’язанні (щодо відшкодування заподіяної шкоди) лише відбувається заміна кредитора, адже страховик потерпілої відшкодував їй шкоду.
4 – страховик потерпілої, здійснивши страхове відшкодування, звертається до страховика винуватця ДТП в межах все того ж самого зобов’язання з відшкодування шкоди.
Рішення ВС/ВП від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц
Юридичні застереження:
Дана правова позиція повторно підтримана у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.11.2018 року у справі № 760/15471/15-ц та продовжує застосовуватися і досі (наприклад, постанова Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 у справі № 153/1565/18)
Підготував: Трофімов Богдан
Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору». Висловлені в цій публікації думки необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
0 коментарів