Ще на початку 2011 року особа отримала кредит у банку (кредитний ліміт на платіжну картку), способом укладення договору було визначено підписання особою «Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг». На жаль, особа не змогла виконати взяті на себе зобов’язання належним чином, що зумовило звернення банку до суду з вимогами стягнути з боржника заборгованість за тілом кредиту, а також проценти, пеню та штраф, розмір яких вже перевищив розмір тіла кредиту.
Суди першої та апеляційної інстанції визнали вимоги банку та задовольнили позов останнього. В свою чергу боржник подав касаційну скаргу, а згодом справа потрапила на розгляд Великої палати Верховного суду.
Особа, серед іншого, вказувала, що Умови та Правила надання банківських послуг нею не підписувалися, а тому їх зміст не можна застосовувати до відносин, що виникли між особою та банком, адже такі Правила не є складовими кредитного договору.
Досліджуючи обставини справи Велика палата погодилася з аргументами касатора та вказала, зокрема, наступне:
«Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
…
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приват Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
….
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
…
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
…
Отже, що рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених статтею 412 ЦПК України, необхідно скасувати в частині стягнення 5 071,87 грн процентів за користування кредитними коштами та пені у розмірі 16 059,00 грн за невиконання умов кредитного договору, відмовивши у задоволенні позовних вимог у цій частині».
Ґрунтуючись на наведеному Велика палата скасувала рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення з особи процентів за кредитним договором, а також пені, однак залишила в сили вказані рішення в частині стягнення з особи заборгованості за тілом кредиту.
Отже, зміст даної правової позиції можна визначити наступним чином: боржник за кредитним зобов’язанням повинен дотримуватися тих умов такого зобов’язання, з якими він ознайомлений безпосередньо, тобто шляхом прямого підписання тексту таких умов, а не за допомогою «бланкетного ознайомлення». Відповідно, умови, з якими боржник не ознайомлений безпосередньо, не породжують для нього правових наслідків.
Рішення ВС/ВП від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
Підготував: Трофімов Богдан
Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору». Висловлені в цій публікації думки необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
0 коментарів