Огляд законів, які набирають чинності у березні 2020

1. Закон України Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи № 78-IX від 12.09.2019

Набирає чинності з 25.03.2020

Закон розроблений на виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. У пояснювальній записці до Закону вказується, що прийняття відповідного Закону обґрунтовується необхідністю імплементації до національного законодавства України положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту(35 країн) сприятиме в подальшому обміну митною інформацією з відповідними країнами, які мають спільні для всіх договірних сторін правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням спільного ІТ-продукту (New Computerised Transit System, NCTS). Проте прийняття цього Закону лише перший крок до приєднання, адже спершу претендент має запровадити і використовувати на своїй території положення цієї Конвенції і відповідний ІТ-продукт не менше одного року. Основні положення Закону стосуються засад організації та здійснення спільного режиму транзиту товарів через митну територію України, порядок і умови переміщення таких товарів митною територію України у спільному режимі транзиту, здійснення митних формальностей, застосування механізму гарантування сплати митного боргу, застосування спеціальних транзитних спрощень та інші особливості здійснення операцій спільного режиму транзиту. Але головне те, що Закон передбачає запровадження європейської практики прозорих процедур, а митна служба отримає можливість використовувати сучасні процеси контролю за переміщенням товарів.

2. Закон Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів № 377-IX від 12.12.2019

Набирає чинності з 26.03.2020, вводиться в дію з 01.01.2021

В пояснювальній записці до проекту Закону зазначено, що необхідність створення ефективної системи для отримання достовірних даних про обсяги викидів парникових газів з установок як передумови для запровадження механізмів боротьби зі зміною клімату та забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС в частині імплементації системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (далі – МЗВ) зумовили потребу у врегулюванні на законодавчому рівні загальних положень щодо системи МЗВ та, відповідно, розробленні Міністерством екології та природних ресурсів законопроекту. Відповідний Закон передусім спрямований на виконання зобов’язань України щодо Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, а також на виконання вимог Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та Паризької угоди. Причинами прийняття відповідного Закону є відсутність в Україні єдиної обов’язкової методики розрахунку викидів парникових газів, яка б в достатній мірі відповідала зобов’язанням України щодо запровадження системи МЗВ, передбаченої Угодою; відсутність уповноваженого органу у сфері МЗВ та належної системи контролю над визначенням обсягів викидів парникових газів; відсутність процедури верифікації щодо викидів парникових газів для цілей МЗВ; невизначеність правового статусу верифікатора звітів про викиди парникових газів, тощо. Враховуючи досвід держав-членів ЄС система МЗВ є важливим елементом та передумовою для запровадження ринкових та/або неринкових механізмів сприяння скороченню викидів парникових газів. Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи МЗВ, адміністративні послуги у цій сфері; органи державного управління та їх повноваження; порядок організації та здійснення моніторингу, звітності та верифікації; а також відповідальність за порушення законодавства у відповідній сфері у вигляді штрафів з метою посилення охорони громадських відносин у сфері МЗВ, а також запобігання і припинення правопорушень у сфері МЗВ тощо.

3. Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду № 367-IX від 12.2019

Набирає чинності з 26.03.2020

Внесені зміни стосуються передусім наступних нормативно-правових актів, а саме Господарського кодексу України,  Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» тощо. Прийнятий Закон сприятиме виконанню зобов’язань України, передбачених Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, в частині узгодження українського законодавства в сфері державного ринкового нагляду до законодавства ЄС. Як повідомляє пресслужба Офісу президента, що цей Закон спрямований на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, а також на посилення захисту споживачів у разі виявлення на ринку небезпечної нехарчової продукції. У Законі зазначено, що з-під дії ринкового нагляду виводяться: ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання; об’єкти будівництва, визначені законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»; дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння і вироби з нього (ювелірні та побутові). Закон також передбачає відповідальність суб’єктів господарювання у вигляді штрафів за порушення законодавства в сфері ринкового нагляду; встановлюється чіткий термін відправки суб’єкту господарювання постанови про накладення штрафу (16 днів після проведення перевірки), що допоможе уникнути випадків відправки постанов про накладення штрафу заднім числом. Відтепер перевірка характеристик продукції у її виробників здійснюється лише в разі, якщо наявні документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає визначеним вимогам унаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції; під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти іншу продукцію.

4. Постанова Правління Національного банку України Про внесення змін до окремих тарифів на послуги (операції), що надаються (здійснюються) Національним банком України № v0160500-19 від 27.12.2019

Набирає чинності з 24.03.2020

Відповідна Постанова змінює тарифи на послуги переказу коштів через систему електронних платежів(далі – СЕП). Скасовується щомісячна плата за супроводження програмного забезпечення АРМ-НБУ, за обслуговування учасників СЕП, за підключення до СЕП, застосування часових інтервалів та відповідних їм коригувальних коефіцієнтів за оброблення електронних розрахункових документів, згідно з якими оплата становить:0,35 грн – з 9.00 до 16.00; 0,51 грн – з 16.00 до 19.00; 1,02 грн – після 19.00. Встановлюються тарифи лише на дві послуги:

• абонентське обслуговування замовника в СЕП: банків – 4 100 грн, з ПДВ щомісячно; установ Держказначейства – 2 050 грн, з ПДВ щомісячно;
• оброблення електронних розрахункових документів та електронних розрахункових повідомлень замовника в СЕП, що залежатиме від суми платежу: від 0 до 5 000,00 грн – 0,35 грн, без ПДВ; від 5 000,01 до 100 000,00 грн – 1,20 грн без ПДВ; від 100 000,01 грн – 10 грн, без ПДВ; для установ Держказначейства – безплатно.

Огляд підготували:

Мельник Марія, 2-ий курс

Чала Катерина, 2-ий курс