Як користуватися нежитловими приміщеннями та хто відповідальний за їх утримання

Як користуватися нежитловими приміщеннями та хто відповідальний за їх утримання

Співвласники багатоквартирних будинків мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання. А також мають обов’язки щодо забезпечення належного утримання та належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку, додержання вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм.

При невиконанні вказаних обов’язків та, якщо буде завдана шкода, то власники несуть відповідальність пропорційно до їх частки в спів власності.

Тобто, з таких положень можна зробити висновок – в першу чергу, за задовільний стан багатоквартирного будинку відповідають співвласники.

Управління багатоквартирним будинком може здійснюватися на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. В договорі вказується –

1) перелік послуг;

2) вимоги до якості послуг;

3) права і обов’язки сторін;

4) відповідальність сторін за порушення договору;

5) ціна послуг;

6) порядок оплати послуг;

7) порядок і умови внесення змін до договору;

8) строк дії договору, порядок і умови продовження дії та розірвання договору.

Так як такі положення є договірними, то за порушення умов договору настає цивільно-правова відповідальність.

Згідно із Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій із визначається технічне обслуговування жилих будинків, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76:

2.3.1. Склад робіт з технічного обслуговування жилих будинків і терміни їх виконання відображаються в плані-графіку, що складається виконавцем послуг на тиждень, місяць і рік.

2.3.2. Для централізованого управління і контролю за технічним станом жилого фонду створюються об’єднані диспетчерські служби (далі – ОДС) або районні диспетчерські служби (далі – РДС) на мікрорайони або групи будинків. Для кожної ОДС установлюється перелік об’єктів диспетчеризації і контрольованих параметрів інженерного обладнання.

Як користуватися нежитловими приміщеннями та хто відповідальний за їх утримання

Засоби автоматизації і диспетчеризації інженерного обладнання, засоби зв’язку, засоби обліку встановлюються відповідно до документів заводу-виготовлювача за проектами, виконаними спеціалізованою організацією, і повинні забезпечувати підтримання заданих режимів роботи інженерного обладнання, своєчасне подання сигналів про порушення режимів роботи або аварій, проводити вимірювання параметрів роботи обладнання для візуального або автоматичного контролю його роботи, надійний зв’язок наймачів, орендарів і власників жилих приміщень і диспетчерської, а також диспетчерської зі службами з технічного та аварійного обслуговування.

Також ОДС повинні вести в спеціальних журналах облік заявок на оперативне усунення несправностей і ушкоджень інженерного обладнання в квартирах, будівельних конструкціях та інших елементах будинків, протипожежного обладнання і контролювати терміни та якість виконання. Заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов’язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку.

Щодо утримання і ремонту ліфтів, то цк здійснює виконавець послуг або за договором – спеціалізована організація. Виконавець послуг має право самостійно утримувати та ремонтувати ліфти за умови наявності відповідних дозволів, отриманих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631. Відповідальність за справний стан і безпечну експлуатацію ліфтів покладається на його власника. Ліфт щодня оглядає електромеханік-монтер з ліфтів, ліфтер чи диспетчер. У разі виявлення несправності запобіжних пристроїв, сигналізації, освітлення тощо, загрозливих безпечному користуванню, ліфт повинен бути зупинений і може бути пущений тільки після усунення пошкодження з дозволу спеціалізованої організації. Для груп ліфтів рекомендується застосовувати диспетчерське управління, що знижує вартість експлуатації і поліпшує нагляд за ліфтами. Робота диспетчеризованних ліфтів допускається за умови постійної присутності диспетчера біля пульта. Приміщення для диспетчерського пульта повинно міститися в центрі групи ліфтів, що обслуговуються. При необхідності відходу диспетчера від пульта його замінює ліфтер-обхідник.

 

Автор: Скочинська Христина

Рудковська Мирослава

Автор : Рудковська Мирослава

990 переглядів

2 коментарі

  • Avatar
    Василь 24.11.2023 at 17:24 | Відповіcти

    Чи можу я отримати консультацію стосовно відповідальності за порушення ПРАВИЛ
    утримання жилих будинків та прибудинкових територій стосовно п.3.8.7

    • Avatar
      Потапова Лоліта 29.11.2023 at 14:57 | Відповіcти

      Вітаємо!

      З цього приводу можемо зазначити наступне:
      П. 3.8.7. Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства “Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій” № 76 визначено, що складати матеріали на ділянках, зайнятих зеленими насадженнями, засмічувати квітники, газони і доріжки відходами й ушкоджувати зелені насадження, прив’язувати до дерев мотузки і проводи, підвішувати гамаки, прикріплювати рекламні щити та ін. не допускається.
      У разі порушення вищезазначеної норми передбачена адміністративна відповідальність. Зокрема, згідно зі ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
      Відповідно до ст. 13 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” до об’єктів благоустрою населених пунктів належать також прибудинкові території.
      Тобто може бути адміністративна відповідальність, передбачена ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів та за їх межами, що не віднесені до лісового фонду”, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” прибудинкові території теж належать до зелених насаджень, квітників, газонів та ін.
      Отже, за порушення п. 3.8.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій передбачена адміністративна відповідальність передбачена ст. ст. 152 та 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
      Слід зазначити, що притягнення до відповідальності винних осіб за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів не звільняє їх від обов’язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення визначених правил.

      За більш детальною консультацією звертайтесь до нас на пошту: jurclinica@ukr.net.

      Відповідь підготовлена студентами-клініцистами Юридичної клініки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *