Отримання спадщини спадкоємцями, що постійно проживали зі спадкодавцем

З оформленням спадщини в нашій країні слід не зволікати. Проте для родичів, які постійно проживали з померлим, існує доволі багато невірних порад від сусідів чи інших знайомих. А тому варто орієнтуватися на більш авторитетні джерела.

Поширена ситуація, коли спадкоємці спокійно проживають в квартирі спадкодавця, вважаючи, що вже прийняли спадщину. В результаті протягом шестимісячного терміну на дану нерухомість можуть претендувати інші спадкоємці і якщо вони оформлять всі документи на успадковане майно, то їм воно і дістанеться. А для вас будуть довгі судові засідання і інші витрати на правову допомогу. Тому першим кроком до законного володіння спадщиною – це звернутися до нотаріуса за місцем проживання спадкодавця для отримання свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво видається після закінчення шести місяців з дня смерті спадкодавця, хоча відповідну заяву слід написати відразу ж.

Протягом цього 6-ти місячного терміну будь спадкоємець може заявити про свої права на майно. При цьому нотаріус перевіряє, чи дійсно померлому спадкодавцеві належала дана нерухомість. Якщо з правами на нерухомість все гаразд, він визначає, кому із спадкоємців і в яких частках буде належати нерухомість. Перед зверненням до нотаріуса необхідно запастися цілим пакетом документів, що складається з свідоцтва про смерть спадкодавця, довідки від балансоутримувача будинку про останнє місце проживання, паспорта та ідентифікаційного коду спадкоємця, заповіту (якщо таке є) і ряду інших довідок.

Це загальний порядок, якого ми рекомендуємо притримуватися. Законодавство передбачає звернення до нотаріуса з заявою для того, щоб прийняти спадщину. Але спадкоємці за законом, які постійно проживають з спадкодавцем, вважаються такими, що прийняли спадщину (ст. 1296 Цивільного кодексу України – далі ЦК України). Тобто, для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Тобто, критерієм визнання спадкоємця присутнім є постійне проживання останнього в одному будинку або квартирі з померлим, про що потрібно надати відповідні докази.

Навіть якщо спадкоємець жодних дій для прийняття спадщини не здійснював або навіть не знав про сам факт її відкриття, він вважатиметься таким, що прийняв її в силу норми ч. 3 ст. 1268 ЦК. Їм необхідно лише звернутися до нотаріуса, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину. Важливо розуміти, що до нотаріуса могли подати заяви про прийняття спадщини інші особи. Аби уникнути спорів з ними, можливо навіть у суді, ми все ж рекомендуємо вам звернутися спочатку з заявою протягом 6 місячного терміну після відкриття спадщини, а потім звернутися за свідоцтвом про право на спадщину. Проте законодавчо строк на оформлення спадщини законодавчими актами не регламентований, так само як і прийняття спадщини без звернення до нотаріуса.

Отже, ми радимо вам в будь-якому випадку написати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса за місцем проживання спадкодавця. Законом визначено, що спадкоємці, які постійно проживають разом з спадкодавцем, вважаються такими, що прийняли спадщину. Законом не визначено, в який строк вам слід звернутися для отримання свідоцтва про право на спадщину, проте це слід зробити якомога швидше.