СЕКЦІЯ ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Дробко Валентина Марківна

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, юридичний факультет, ІІ курс,
207 група

SWOT- НАЛІЗ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІКИ ЮРИДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Юридична клініка є центром, своєрідним «практичним майданчиком», де студенти-правники розвивають та удосконалюють свої професійні вміння через надання безоплатної первинної правової допомоги клієнтам та проведення правопросвітніх заходів.

«Прогрес» та якісні результати будь якої організації залежать від ефективної стратегії розвитку. Так, позиціонування юридичної клініки юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (далі – юридична клініка) на внутрішньому на зовнішньому «ринках» потребує вироблення ефективної стратегії розвитку.

Ефективним засобом визначення пріоритетів розвитку юридичної клініки в довгостроковій перспективі стає стратегічне планування як процес розроблення місії, стратегічних цілей, оформлення формалізова- них планів, корекції й перегляду системи заходів щодо їх виконання на основі систематичного контролю за змінами, які відбуваються ззовні та всередині юридичної клініки.

Вибір оптимальної стратегії розвитку юридичної клініки залежить від результатів оцінки стану її внутрішнього середовища. SWOT- аналіз як інструмент стратегічного планування, полягає в розділенні чинників і явищ, що впливають на функціонування й розвиток юридичної клініки, який поділяється на чотири категорії: strengths (сильні сторони), weaknesses (слабкі сторони), opportunities (можливості) і threats (загрози).

Перевагою SWOT- аналізу є стратегічне управління, яке дозволяє побудувати стратегічний баланс, і проаналізувати можливі стратегії поведінки організації. Стратегічний баланс, тобто поєднання негативних і позитивних факторів, що впливають на діяльність юридичної клініки як ззовні, так із середини, допомагає правильно оцінити можливості, які відкриваються перед юридичною клінікою у майбутньому. Додатковою перевагою даного інструменту є можливість систематизації знань про внутрішні та зовнішні фактори, що впливають діяльність юридичної клініки та можливість визначення пріоритетів її розвитку.

Для SWOT-аналізу юридичної клініки використаємо результати про- веденого опитування серед студентів та викладачів юридичного факуль- тету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича представимо у табл. 1.

Таблиця 1

SWOT- аналіз юридичної клініки юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Проведений SWOT-аналіз діяльності юридичної клініки юридично- го факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, дає можливість зробити наступні висновки:

1. Юридична клініка володіє значним ресурсним потенціалом.

2. Невід’ємною складовою стратегічного плану діяльності юридич- ної клініки є якісна комунікаційна стратегія.

3. При формуванні стратегічного плану розвитку юридичної клініки врахувати інтереси стейкхолдерів та цілі юридичного клінічного руху.

4. Для успішного розвитку юридичної клініки в майбутньому важ- ливо зважити сильні та слабкі сторони, визначити потенційні можливос- ті, врахувавши потенційні загроз.

Науковий керівник: Романюк І. І., кандидат юридичних наук

Матвєєва Юлія Іванівна,

завідувач навчальної лабораторії «Правнича клініка»
Національного університету «Києво- Могилянська академія»

ПРИНЦИП КОМПЕТЕНТНОСТІ
ТА ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ В ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІКИ

Оскільки юридична клініка створюється у вищому закладі освіти правничого профілю для здобуття студентами практичних навичок майбутньої професії, важливого значення набуває питання компетентності у її роботі. Виходячи із традиційних уявлень, юрист зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам компетентно і добросовісно, що перед- бачає високий рівень професійної підготовки, фундаментальне знання чинного законодавства, наявність необхідного досвіду його застосуван- ня, врахування всіх обставин, що стосуються доручення клієнта і мож- ливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до належного виконання доручення.

Щодо студентів-консультантів юридичної клініки принцип компе- тентності забезпечується наявністю у них:

1) необхідних правових знань (загальних принципів права, норм міжнародного права, норм діючого законодавства України та судової практики їх застосування); 2) необхідного досвіду та навичок їх засто- сування; 3) урахування всіх обставин, які стосуються звернення клієнта; 4) ретельну підготовку правової консультації.

В юридичній клініці проблема наявності певної компетенції набуває особливого значення, оскільки студенти-консультанти не являються дипломованими фахівцями, а значить професійними юристами. Кожна клініка питання наявності необхідної компетенції у співробітників ви- рішує самостійно. Важливого значення набуває питання: студенти яко- го року навчання можуть здійснювати правове консультування? В Укра- їні склалась різна практика. Загальним правилом є те, що найважливішу роботу: консультування клієнта, підготовка проектів процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересі особи в судових та інших органах державної влади чи місцевого самовряду- вання – здійснюють студенти 4-ого року навчання, або магістеріуму (магістерської програми). У той час, як підбір необхідних правових джерел, опрацювання документів клієнта та ін. види робіт можуть здій- снюватись студентами 2–3 років навчання. Крім того, студенти молодших курсів в юридичній клініці можуть бути залучені до підготовки та про- ведення правопросвітніх занять, проектів змін до законодавства та ін. видів діяльності.

Питання компетенції у юридичній клініці значною мірою стосується викладачів-кураторів, залучених юристів, адвокатів та інших співробіт- ників (методистів, лаборантів, адміністраторів). Персонал повинен бути професійним. Що стосується керівника, викладачів-кураторів, то вони повинні мати певний досвід у галузі права, бути практикуючими юрис- тами та відповідально ставитись до покладених на них завдань. Конкрет- ні вимоги до керівників та кураторів розробляє кожна клініка у своїх локальних актах.

Головні правила, які можна сформулювати, виходячи із Стандартів діяльності юридичних клінік є наступні:

– студент не може вчиняти ніяких дій, що стосуються звернення клієнта, самостійно, без отримання дозволу від викладача-куратора;

– консультації, які готують студенти, повинні бути письмовими; завершеною можна вважати таку консультацію, яка погоджена сту- дентом-консультантом із викладачем-куратором;

– здійснювати представництво інтересів особи в суді або іншому органі державної влади чи місцевого самоврядування можна тільки під ретельним контролем викладача-куратора, а, коли є така необхід- ність, – за його безпосередньої участі.

Саме дотримання цих правил забезпечить якість і фаховість (компетентність) правової допомоги. Крім того, кожна клініка повинна врахо- вувати свою спеціалізацію, у разі її існування, при вирішенні питання наявності достатньої компетенції для допомоги клієнту. І, нарешті, ще одним виключним способом, але таким, який направлений на забезпе- чення компетенції і який юридичні клініки повинні враховувати, є від- мова від надання правової допомоги.

Існують випадки, коли клініка неспроможна реалізувати звернення клієнта. Ці випадки повинні розглядатись як виключні, а не систематич- ні, однак вони повинні бути передбачені локальними актами юридичної клініки. Про такі випадки під час первинного звернення клієнта потріб- но попереджати, щоб уникнути в подальшому скарг на ненадання допо- моги.

Таким чином, відмова у наданні правової допомоги має бути обґрун- тованою. На вимогу клієнта відмова повинна бути викладена у письмо- вій формі та містити підпис керівника юридичної клініки.

Юридична клініка повинна зважити свої можливості щодо виконан- ня прохання клієнта про надання правової допомоги. Юридична клініка у взаємовідносинах з клієнтом повинна виходити із своєї спеціалізації, якщо вона є.

Юридична клініка може відмовити у наданні правової допомоги, якщо через обсяг зайнятості не зможе забезпечити обґрунтовано необ- хідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність під- готовки, оперативність при виконанні доручення, окрім випадків, коли відмова від прийняття доручення в конкретній ситуації може призвести до суттєвого порушення прав та законних інтересів клієнта, або коли клієнт дає згоду на запропоновані йому строки виконання доручення, якщо відстрочка об’єктивно не повинна суттєво позначитись на можли- вості належного виконання доручення. В будь-якому випадку юридична клініка зобов’язана попередити клієнта про складнощі і можливі нега- тивні наслідки для результату виконання доручення.

Юридична клініка може:

відмовитись від прийнятого доручення, якщо результат, якого ба- жає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними;

відмовити в наданні правової допомоги, якщо:

– клієнт спроможний звернутися за наданням платної правової допомоги;

– у клієнта уже є представник;

– учасникиюридичноїклінікинеспроможнівиробитиобґрунтовану правову позицію з вирішення проблеми клієнта;

– клієнт не виконує взятих зобов’язань згідно з угодою про надання правової допомоги, або грубо чи нетактовно поводить себе з учасника- ми юридичної клініки;

– клієнтперебуваєвстаніалкогольногочинаркотичногосп’яніння, або має хворобу, що ставить під загрозу здоров’я учасників юридичної клініки (ст. 3 Примірного Етичного кодексу юридичної клініки).

Локальними актами юридичної клініки можуть бути передбачені і інші випадки відмови у наданні правової допомоги:

– справа визнається надмірно складною для вирішення, клієнт відмовляється надати необхідні документи для вирішення;

– клієнт не виконує взятих зобов’язань згідно з домовленістю (систематична неявка, або явка поза визначеним часом), або грубо чи не- тактовно поводить себе з учасниками юридичної клініки;

– клієнт має хворобу, що ставить під загрозу здоров’я учасників юридичної клініки;

– конкретна справа не представляє навчального інтересу,при умові, що юридична клініка перевантажена справами;

– допомога з приводу конкретного питання не входить до компетенції юридичної клініки (особливе представництво інтересів, прийнят- тя рішення про право тощо).

Такі випадки можуть стосуватись питань безпеки, охорони здоров’я членів юридичної клініки, наявності достатньої компетенції та практич- ного досвіду учасників юридичної клініки, необхідних для вирішення конкретного питання. Крім того, як уже зазначалось раніше, відмова може мати місце у випадку наявності конфлікту інтересів. Про ці випадки по- трібно розміщувати інформацію доступним для клієнтів способом (дошка оголошень, тощо).

Пазюк Марина Василівна

Чернівецький національний універси- тет ім. Юрія Федьковича
Юридичний факультет, ІІ курс,
201 група

КОМУНІКАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІКИ ЮРИДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Ефективна комунікаційна стратегія є важливою складовою успішно- го розвитку будь-якої організації, в тому числі і юридичних клінік. Комунікаційна стратегія є комплексом заходів, що спрямований на вибір пріоритетних інструментів, їх поєднання для спільного впливу на цільову аудиторію (стейкхолдерів).

Комунікаційна стратегія юридичної клініки як типової організації направлена на вирішення основних завдань, зокрема:

1. Підвищення обізнаності громадян щодо діяльності юридичних клінік.

2. Утвердження юридичних клінік як формувань, що якісно надають безоплатну правову допомогу.

3. Покращення іміджу юридичних клінік, щоб забезпечити їх пізна- ваність серед основних стейкхолдерів.

4. Забезпечення ефективнішої діяльності юридичних клінік.

5. Удосконалення співпраці з громадськими організаціями, органами державної влади та іншими установами.

На етапі формування комунікаційної стратегії юридичної клініки юридичного факультету Чернівецького національного університету іме- ні Юрія Федьковича (далі – юридична клініка) до 2020 року, проаналізу- ємо основні досягнення за 2017 рік, зокрема:

– розміщено публікації у засобах масової інформації, трансляції на радіо, та веб-сайтах міста Чернівці;

– створеносторінкувсоціальніймережіFacebook(охопленняауди- торії за квітень 2018 року 1,1 тис. користувачів);

– створено сторінку на офіційному сайті юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;

– підготовлено та розповсюджено інформаційні матеріали (букле- ти) про діяльність юридичної клініки;

– підписано меморандум про співпрацю з Чернівецьким місцевим центром БВПД та ГО «Юридична сотня»;

– членство у Асоціації юридичних клінік України та співпраця у форматі «Правління +»;

– розроблено логотип юридичної клініки, яка складається з п’яти долоньок, які символізують відкритість та готовність прийти на допо- могу.

Мотиваційним фактором для команди юридичної клініки є визнання окремих досягнень комунікаційного напряму у звіті Асоціації юридичних клінік України за 2017 рік1.

Проведений аналіз діяльності юридичної клініки в межах комуніка- ційного напрямку створює можливість визначення пріоритетів для удо- сконалення діяльності юридичної клініки загалом.

1 Галай А. Річний звіт Асоціації юридичних клінік України [Електронний ресурс] / Андрій Галай. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://legalclinics.in.ua/wp- content/uploads/Zvit-AYUKU-2017-prezentatsiya.pdf.

Так, першочерговим завданням юридичної клініки є розширення зв’язків з громадськими організаціями, адвокатськими об’єднаннями та іншими органами влади, установами.

Наступним завданням є робота над удосконаленням бренду юридич- ної клініки (слоган, логотип, корпоративний стиль та ін.).

Не менш важливим є розширення діяльності юридичної клініки в інших соціальних мережах. Проведене опитування серед студентської молоді юридичного факультету, щодо того, якій соціальній мережі вони надають перевагу, дало наступні результати (рис. 1):

Рис. 1. Частка охоплення соціальних мереж студентською молоддю (розроблено автором на підставі проведеного опитування)

Враховуючи результати проведеного опитування, з метою підвищен- ня привабливості юридичної клініки серед студентів варто активізувати сторінку в Instagram та активно інформувати користувачів про діяльність та досягнення.

З метою розширення кола інформованості громадськості про діяль- ність юридичної клініки необхідно забезпечити розміщення реклами у громадському транспорті, в т.ч. соціальної (що в умовах недофінансу- вання є економічно вигідним).

Сприяє покращенню іміджу юридичної клініки серед юридичних клінік України, органів та організацій і організація різноманітних заходів. Вважаємо, що послідовна, системна робота команди юридичної клініки юридичного факультету Чернівецького національного універси- тету імені Юрія Федьковича в межах окреслених напрямків дозволить реалізувати основні цілі на окреслений період та досягнути більш якіснихрезультатів.

Список використаних джерел:

1. Галай А. Річний звіт Асоціації юридичних клінік України [Електро- нний ресурс] / Андрій Галай. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https:// legalclinics.in.ua/wp-content/uploads/Zvit-AYUKU-2017-prezentatsiya.pdf.

Науковий керівник: Романюк І. І., кандидат юридичних наук

Токарь Яна Олександрівна,

Здобувач кафедри цивільного права No 1, Лаборант Юридичної клініки На- ціонального юридичного університету імені Ярослава Мудрого

КОМПЕТЕНЦІЇ ТА ЦІННОСТІ, ЯКІ МОЖНА ОТРИМАТИ В ЮРИДИЧНИХ КЛІНІКАХ

Сьогодні при реформуванні вищої освіти тільки лінивий не чув про такі слова як «навички», «уміння», «компетенції», «цінності» і т.п. То як на сьогодні має розвиватися заклад вищої освіти, а в контексті всіх змін і юридична клініка. Будемо намагатися дослідити в даних тезах.

Проаналізувавши досвід наших закордонних колег, а саме документ «The Key Competences for Lifelong Learning – A European Framework», який був підготовлений Европейською комісією в галузі освіти, яка ви- окремила ключові компетенції для навчання протягом усього життя.

Вісім ключових компетенцій: 1) спілкування рідною мовою; 2) спілкування на іноземних мовах; 3) математична компетентність та базові компетенції в науці і технологіях; 4) цифрові компетентності; 5) уміння вчитися; 6) соціальні та громадянські компетенції; 7) навички ініціативи та підприємництва; 8) культурна самосвідомість і самовираження.

До того ж, на останньому Світовому Економічному форумі було опитування роботодавців, у яких запитували головне питання: що вам буде більше за все потрібно у найманих працівниках у 2020 році? І всі вони відповідали про м’які навички, які школа сьогодні зовсім не формує. І університет – теж не формує у повній мірі. Власне, критичне мислення, уміння вирішування комплексні проблеми, співпрацювати з іншими, емпатія – тобто те, чого сьогодні зовсім немає у навчальному процесі, але ці всі навички прививає юридична клініка, чи ні?

Для прикладу, Юридична клініка Національного юридичного універ- ситету імені Ярослава Мудрого по максимуму прагне включити в на- вчальний процес всі практичні навички.

1. Найосновнішим з напрямків нашої роботи є інтерв’ювання та консультування наших клієнтів, яке здійснюється наступним чином.

• Робота в групах для вирішення кейсів та життєвих ситуацій;

• Розробка фабули та постановка питань, на які даватимуться від- повіді;

• Пошук відповідей на питання та ефективних механізмів вирішен- ня поставленої проблеми;

• Обговорення юридичної сторони кейсів у колективі та аналіз шля- хів вирішення;

• Пошук відповідей на питання та ефективних механізмів вирішен- ня поставленої проблеми;

• Обговорення юридичної сторони справи у колективі та аналіз шляхів вирішення;

• Перевірка консультації кураторами та обговорення слабких та сильних сторін, можливе уточнення деяких питань;

• Надання змістовної консультації та додаткове роз’яснення усіх деталей справи, завершення консультації.

1.2. Постійне проведення додаткових практичних занять та тре- нінгів:

• Складання процесуальних документів;
• Веденнядокументування;
• Зустрічі зправниками, що займаються практикою, щодо актуальних

проблем юриспруденції і т. п.;
• Зустрічі з юристами-практиками для отримання цінних порад щодо

практичного застосування теоретичних знань;
• Інтерв’ювання клієнта (психотипи клієнтів);
• Проведення модельних судових засідань;
1.3. Представництво інтересів клієнтів у судах у малозначних

справах
1.4. Несудове представництво;
1.5. Розгляд та обговорення, узагальнення сучасної судової прак-

тики.

І як результат, отримання та закріплення нових знань та навичок. Особливістю є те, що після такого практичного проопрацювання теоретичного матеріалу, як правило, не одної галузі права, знання у певному питанні закріплюється у пам’яті та складаються у систему. Ця система у процесі роботи щоразу поновлюється новими і новими ланками.

2. Наступним за списком, але не за значенням є правова просві- та населення:

• Розробка необхідних матеріалів для їх подальшої візуалізації;

• Підготовка студентів до роботи з аудиторією як на основі уже на- явних матеріалів, так шляхом пошуку нових;

• Формування та систематизація власної бази науково-методичних та наочних матеріалів для правової просвіти;

• Утворення команд та організація їх роботи, функціональний роз- поділ обов’язків між студентами-клініцистами;

• Розробка нових інтерактивних методик навчання.

3. Ну звичайно ж, науковий потенціал студентів-клініцистів:

• Запровадження нових та розвиток уже існуючих навчальних кур- сів для студентів-клініцистів;

• Відвідування судових засідань задля отримання наочного (прак- тичного) досвіду;

• Запрошення авторитетних викладачів та науковців для викладання лекцій, надання наукових консультацій, проведення «майстер-класів»;

• Організація та проведення науково-практичних конференцій;

• Запровадження та систематичне проведення конкурсів, змагань та олімпіад закріплення та розвитку практичних навичок студентів.

Тому підсумовуючи можемо сказати, що шість із восьми компетенцій, про які ми говорили раніше можна набути в Юридичній клініці, а саме: 1) спілкування рідною мовою; 2) частково спілкування на іноземних мовах; 5) уміння вчитися; 6) соціальні та громадянські компетенції; 7) навички ініціативи та підприємництва; 8) культурна самосвідомість і само- вираження.

На нашу думку юридична клініка, це не тільки креативний спосіб виховання правників, а й практичний, що зараз вимагає наша освіта.