Регулювання праці домашніх працівників

Проблема регулювання праці домашніх працівників наразі є дуже актуальним питанням, оскільки маємо ряд наявних законодавчих прогалин, що призводять до того, що відносин не оформлюються взагалі або, у виняткових випадках, застосовуються цивільні договори (такі як договір про надання послуг). Так за даними Держстату, до 2022 року загальна кількість працівників, які надають побутові послуги сім’ям, становила приблизно 162 тис. осіб.

Пропонуємо розглянути наявний стан правового регулювання праці домашніх працівників із урахуванням прийняття Верховною Радою України за основу законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», щодо регулювання праці домашніх працівників за реєстр. № 5695 (далі – Законопроект № 5695), який значно якісніше врегульовує питання праці домашніх працівників, усуваючи наявні прогалини.

Хто такий домашній працівник і що ми вважаємо домашньою працею?

Наразі, відповідно до чинного законодавства, наявна прогалина у відсутності правового визначення понять (домашня праця, домашній працівник, домашнє господарство, обов’язкові умови трудового договору).  

Положеннями Законопроекту №5695 визначається відповідний понятійний апарат. Так, згідно з запропонованої статті 173-2 закріплюється:

Домашній працівник – фізична особа, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин з роботодавцем.

Домашня праця – це робота, яка виконується на умовах трудового договору (контракту) з метою обслуговування домогосподарства.

Не вважається домашньою працею робота з обслуговування домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно, але не більше 40 годин на місяць.

Правовий статус домашніх працівників та особливості його регулювання

Законопроект № 5695 встановлює такі ключові ознаки правового статусу:

Трудові відносини з домашніми працівниками встановлюються трудовим договором (контрактом). Трудовий договір (контракт) укладається в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін. 

Проте, крім обов’язкових елементів трудового договору, за домовленістю між роботодавцем і працівником у такому трудовому договорі можуть бути передбачені додаткові права, гарантії, соціально-побутові пільги та взаємні зобов’язання сторін. До прикладу може бути передбачено можливість платного чи безоплатного надання роботодавцем житла домашньому працівнику в користування.

Домашні працівники користуються всіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю, в тому числі на безпечні та здорові умови праці.

Робочий час та час відпочинку домашніх працівників

Згідно з чинним законодавством, відпочинок і робочий час домашніх працівників є неврегульованим питанням. Законопроект № 5695 окремо виносить питання робочого часу і часу відпочинку домашніх працівників. Так, у пропонованій статті 173-5 вказано:

– альтернативні варіанти вибору системи обліку робочого часу;

– робочий час домашніх працівників можна буде поділити на частини;

– гарантії щодо використання праці домашніх робітників у надурочний час (участь домашніх робітників у надурочних роботах здійснюватиметься лише за їх письмовою згодою і не повинна перевищувати норми понаднормової роботи), а також гарантії для домашніх робітників під час чергування та супроводу членів домогосподарства у відпустку.

Особливості припинення трудового договору з домашніми працівниками

 У чинному законодавстві відсутня інформація стосовно особливостей припинення трудового договору з домашніми працівниками. З урахуванням змін, що пропонує Законопроект № 5695, додатковими підставами для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця є:

– домашні працівники, які вчиняють умисні протиправні дії, що можуть заподіяти шкоду членам домогосподарства;

– безпідставна відсутність працівника на роботі більше 14 днів підряд. 

  Домашній працівник має право в односторонньому порядку розірвати трудовий договір із роботодавцем, якщо були вчиненні умисні дії, що посягають на честь, гідність чи недоторканість особистого життя домашнього працівника.

Отже, правове регулювання праці домашніх працівників відповідно до чинного законодавства, не має конкретного правового визначення таких трудових відносин, що створює ряд неврегульованих питань як питання робочого графіку та інші. 

З вказаних причин маємо факт зростання відсотку тіньового сектору таких працівників. Тоді як Законопроект № 5695 покликаний забезпечити врегулювання цих питання, що відповідно посилить захист домашніх працівників і створить відповідні правові умови для реалізації праці цих робітників.

   Ключові слова:домашній працівник, домашня праця, трудовий договір, Кодекс законів про працю України, Законопроект № 5695.

     Автори: Удодік Анастасія, Кифала Юлія