Що таке ЄСІТС та які перспективи розвитку онлайн-судів в Україні?

У наш час все більше обертів набирає питання діджиталізації. Не оминуло увагою це ісферу судочинства. Зокрема, передбачається, що цифровізація роботи судів повинна стати запорукою протидії зловживанням у сфері судочинства, поліпшення доступності, прозорості та справедливості судового розгляду. Подальші перспективи подібних дій, їх наявність чи відсутність визначимо цією статтею.

Так, в Україні модель тотальної та одночасної цифровізації судових процесів набула великої популярності. Підтвердженням цьому є прийнятийВерховною Радою України 27.04.2021 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі – Закон України №1416-IX), яким відтерміновано початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС) та передбачено можливість введення в експлуатацію її окремих підсистем. Трохи згодом, а саме 17 серпня 2021 року,Вища рада правосуддя затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – Положення).

Як закріплює п.3 цього Положення, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – сукупність інформаційних і телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством і цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Подальший розвиток онлайн-судів в Україні, у свою чергу, мають певні перешкоди. Причиною цьому є, насамперед,чинне процесуальне законодавство України, яке і досі містить норми, які гальмують впровадження нових інструментів цифровізації судочинства. Проілюструємо це на прикладах.

По-перше, обов’язковість друкувати електронні звернення, отримані через ЄСІТС, створює значні труднощі за відсутності персонального кабінету учасника справи.

Таким чином, направлення документів в електронному вигляді на сьогодні фактично дублює паперовий варіант, а процесуальне законодавство щодо механізмів електронного судупотребує кардинальних змін, адже на судах ще й досі залишається навантаження на друкуванні ними електронних форматів.

По-друге, на сьогодні на законодавчому рівні ще не до кінця врегульовано питання стосовно відправки повідомлень на електронну пошту або до електронного кабінету.

Свідченням цьому є той факт, що надсилання повідомлень до електронного кабінету було легалізовано тільки з ухваленням Положення, у якому цьому питанню було присвячено розділ III.

По-третє, простежується низька залученість у використанні цих сервісів із боку державних органів виконавчої влади.

По-четверте, законодавством не передбачено можливості направлення справ чи виконавчого листа в електронному вигляді до апеляційного чи касаційного суду.

По-п’яте, існує питання відповідності технічного оснащення та програмного забезпечення судових установ їх повноцінній пристосованості до електронного судочинства.

По-шосте, досі простежується низька поінформованість громадян про порядок використання електронних сервісів, що пов’язано із недовірою громадян до сфери електронних послуг та повільним процесом цифрової трансформації суспільства.

Таким чином, першочерговими заходами у сфері розвитку ЄСІТС в Україні повинні стати наступні:

– ширше запровадження письмового розгляду справ (насамперед в судах апеляційної та касаційної інстанцій);

– перехід на розгляд справ у електронній формі (без формування паперової справи та підписання паперового рішення);

– обов’язкова реєстрація та використання електронних кабінетів представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями;

– скасування норми, яка передбачає обов’язок надсилання копій документів іншим учасникам справи в паперовій формі навіть у разі подання позову через електронний суд.

Примітка. Законопроєкти, пов’язані із запровадженням письмового розгляду справ, а також обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями вже зареєстровані у Верховній Раді та прийняті за основу відповідно.

Ознайомитися із ними можна за посиланням:

– https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1608296;

– https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1501551.

Ще одним прикладом поступового впровадження ЄСІТС може слугувати Наказ Державної судової адміністрації України від 14.06.2022 р. №178, яким затверджено галузеву Програму інформатизації місцевих та апеляційних судів і проект побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на 2022-2024 роки, ознайомитися із яким можна за посиланням: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/esits/178_2022_june_06.

Отже, діджиталізація правосуддя в Україні, не дивлячись на певні перепони у її впровадженні, можесприяти значній цифровій трансформації судочинства за умови масштабного реформування українського законодавства.

Ключові слова: ЄСІТС, діджиталізація, судочинство, цифровізація, реформування.

Автор: Росомаха Злата.