Огляд практики ЄСПЛ стосовно питань прямого оподаткування

Питання прямого оподаткування завжди привертали увагу громадськості, урядів, а також судів, зокрема Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ, Суд). Так, прямими податками вважаються податки на заробітну плату, прибутки, нерухомість та всі інші види прибутків, які стягуються державою безпосередньо з доходів або майна платника податків.

З огляду на те, що механізм застосування практики ЄСПЛ регламентований спеціальним Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і відповідними процесуальними кодексами, практика ЄСПЛ буде враховуватись при винесенні рішень судами, а також буде дуже важливою для українського податкового законодавства в цілому.

1) Вилучення майна державою у юридичної особи в рахунок погашення податкового боргу є правомірним

У справі GASUS DOSIER– UND FÖRDERTECHNIK GmbH v. THE NETHERLANDS (№ 15375/89) від 23 лютого 1995 року Суд дійшов висновку, що дії держави, спрямовані на вилучення майна у компанії-заявниці в рахунок погашення податкового боргу, були правомірними, оскільки відбулося не відчуження власності, право на яку закріплене частиною 1 статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі — Конвенція), а необхідні дії для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів, що передбачено частиною 2 статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції. Саме тому, на думку Суду, держава таким чином реалізувала право на контроль за користуванням майна для забезпечення стягнення податків із боржника, діючи в межах закону.

Схожих висновків Суд дійшов і у справі ZVOLSKÝ AND ZVOLSKÁ v. THE CZECH REPUBLIC (№ 46129/99) від 12 лютого 2003 року. ЄСПЛ наголосив на тому, що держава, діючи в межах закону, користується широкою свободою розсуду стосовно вибору способу вжиття заходів контролю, щодо розгляду державою наслідків економічних провин, які мали місце за часів панування комуністичного режиму, як тих, які шкодять її демократичному ладу, а також стосовно встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів з огляду на суспільний інтерес, що і є основною метою закону. З-поміж того, суд постановив, що відсутність компенсації сама по собі не робить незаконним вилучення державою власності заявників.

2) Податкові борги, збережені за померлим, який ухилявся від їхньої сплати, не можуть стати підставою для накладання кримінальної відповідальності на спадкоємців

У справі A.P., M.P. ANDT.P. v. SWITZERLAND (№ 19958/92) від 29 серпня 1997 року Суд наголосив на неприпустимості притягнення до кримінальної відповідальності спадкоємців, які успадкували податкові борги, що були збережені за померлим, який ухилявся від сплати податків. Наслідування провини померлого несумісне зі стандартами кримінального правосуддя у суспільстві, яке керується принципом верховенства права. ЄСПЛ визнав порушення частини 2 статті 6 Конвенції (презумпція невинуватості). Натомість, на думку Суду, податкові борги, так само як і інші борги, збережені за померлим, мають бути виплачені з його спадщини.

3) Держава має повернути переплачену суму податку платнику податків у повному обсязі та якомога швидше

У справі BUFFALO SRL IN LIQUIDATION v. ITALY (№ 38746/97) від 22 липня 2004 року Судом було встановлено, що компанія-заявник у період з 1985 р. по 1992 р. виплатила державі податки на суму, які перевищували ту суму, що підлягала виплаті. У результаті цього компанія мала право на відшкодування переплаченої суми податку, яку податкові органи почали виплачувати у 1997 р. При цьому в цей період сума, що підлягала поверненню, була виплачена не в повному обсязі. У цей же час компанія була вимушена звернутись за фінансуванням до банків і фізичних осіб, унаслідок чого вона понесла витрати та мусила виплачувати відсотки по ставці вище, аніж відсотки, що виплачувались державою на суму повернення податків. Суд наголосив, що компанія-заявник була жертвою надмірних затримок із повернення податкових витрат, унаслідок чого було допущено порушення частини 1 статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції. У постанові про виплату справедливої компенсації Суд одностайно постановив виплатити компанії-заявнику компенсацію за збитки та відшкодувати судові витрати.

Схожих висновків Суд дійшов і у справі EKO–ALDA AVEE v. GREECE (№ 10162/02) від 9 березня 2006 року. ЄСПЛ зазначив, що переплачена сума податку була повернена через понад п’ять років після того, як компанія-заявник подала вимогу стосовно повернення цієї суми. Відмова влади виплатити відсотки за затримку повернення суми протягом тривалого часу порушило справедливу рівновагу, яка повинна була існувати між публічними та приватними інтересами. З огляду на це, Судом було встановлено, що мало місце порушення частини 1 статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

4) Підвищений розмір податку стосовно доходів, які були отримані до настання діючого податкового періоду, є нерозумним втручанням у право власності

У справі N.K.M. v. HUNGARY (№ 66529/11) від 14 травня 2013 року Суд постановив, що державою був встановлений непропорційно підвищений розмір податку на вихідну допомогу (грошова виплата працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами) заявниці, унаслідок чого остання зазнала значного позбавлення доходів у період значних особистих труднощів, а саме безробіття. Такий підвищений розмір податку був встановлений у зв’язку з настанням діючого податкового періоду, що спричинило оподаткування по значно вищій ставці у порівнянні з тою, яка діяла в період отримання доходів, що було нерозумним втручанням у право власності. Крім того, Суд зауважує, що законодавчий орган не дав заявниці перехідного періоду, щоб остання могла пристосуватися до нового порядку. На підставі вищевикладених фактів, Судом було встановлено порушення частини 1 статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

Отже, практика ЄСПЛ стосовно питань прямого оподаткування демонструє, що держави мають дотримуватися принципів права на справедливий судовий захист, пропорційності, передбачуваності в оподаткуванні. Хоча ЄСПЛ не має компетенції в питаннях прямого оподаткування, він може розглядати скарги громадян, що стосуються порушення їхніх прав, які можуть виникнути в рамках прямого оподаткування з боку держави, захищаючи їхні права та суспільні інтереси в цілому.

Ключові слова: пряме оподаткування, прямі податки, платник податків, судова практика, Європейський суд з прав людини, ЄСПЛ.

Автор: Керімов Тамєрлан