У зв’язку з воєнними діями на території України, а також великою небезпекою для цивільних, викликаною збройною агресією, значна кількість українців була вимушена шукати прихисток закордоном. Однак, окрім перешкод, що трапляються на шляху наших громадян, відбуваються і щасливі події – народження маленьких українців та українок. Як наслідок, виникає багато питань щодо реєстрації новонароджених громадян України.
Якими нормативно-правовими актами регулюється питання реєстрації народження дитини закордоном?
Основними джерелами права, які врегульовують дане питання, є Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі – Закон України №2398-VI), Наказ Міністерства юстиції України від 23.05.2001 № 32/5/101 “Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України” (далі – Інструкція № 32/5/101). Окрім вище згаданих основних нормативно-правових актів, опосередковано питання реєстрації актів цивільного стану регламентує Цивільний процесуальний кодекс України. Оскільки у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, то суд розглядає справи щодо встановлення факту народження особи.
У якій установі можна зареєструвати народження дитини?
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України №2398-VI державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України. Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про Консульський статут України» зазначено, що призначенням консульських установ України є захист за кордоном прав та інтересів України, юридичних осіб і громадян України.
Які документи необхідні та протягом якого строку необхідно звернутися до установи?
Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов’язані подати невідкладно, але не пізніше одного місяця з дня народження дитини, а при народженні мертвої дитини – не пізніше трьох діб.
Інструкція № 32/5/101 закріплює положення, що для реєстрації народження дитини до консула мають бути подані наступні документи:
• документ медичного закладу про народження дитини. У виняткових випадках, якщо дитина народилася поза медичним закладом, – надається довідка лікаря, який надавав допомогу при пологах. У разі народження вдома без медичної допомоги час і факт народження дитини підтверджуються підписом двох свідків, присутніх при пологах, із зазначенням їхніх прізвищ, імен і по батькові, місця проживання і документів, що посвідчують їх особи, а також медичним документом про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (приватного лікаря);
• паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з батьків). Якщо з поважних причин відповідний документ не може бути пред’явлений, то відомості про другого з батьків зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство та національність в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються;
• документ, який є підставою для внесення відомостей про батька (такими документами можуть бути: свідоцтво про шлюб, заява матері, заява батька про визнання батьківства, спільна заява матері та батька дитини, якщо батьки не перебувають у шлюбі, спільна заява матері та її чоловіка про невизнання чоловіка батьком дитини, спільна заява батька дитини та чоловіка, який перебуває у шлюбі з її матір’ю). У разі відсутності свідоцтва про шлюб для внесення відомостей щодо батька дитини, який перебуває у шлюбі з її матір’ю, потрібна копія відповідного актового запису.
Варто зауважити, що у тому разі, якщо реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою, то заявник повинен подати паспорт або паспортний документ, що посвідчує його особу. У цьому разі в графі “Для відміток” указуються серія, номер, дата видачі цього документа, а також орган, яким його видано.
У зв’язку з воєнним станом відбулися певні зміни в законодавстві щодо реєстрації актів цивільного стану. Так, 26.02.2022 Міністерством юстиції України були внесені зміни до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5.
З огляду на ці зміни, заява про державну реєстрацію акту цивільного стану подається навіть у разі тимчасової відсутності доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. У такому випадку актовий запис цивільного стану складатиметься в паперовій формі, не використовуючи програмних засобів ведення цього реєстру. Водночас, протягом 5 робочих днів із моменту відновлення доступу до Державного реєстру актів цивільного стану відомості цього запису мають бути обов’язково внесені до реєстру. Отже, тимчасова відсутність під час дії воєнного стану у консульській установі доступу до Державного реєстру актів цивільного стану не є перешкодою та підставою для відмови у реєстрації народження дитини.
Таким чином, питання державної реєстрації народження громадян України закордоном під час воєнного стану є законодавчо врегульованим і забезпечується ефективною процедурою реалізації в консульських установах. Незважаючи на всі перешкоди, життя продовжується, а державна реєстрація народження маленьких українців закордоном є зовсім нескладною та зрозумілою процедурою.
Ключові слова: реєстрація дитини, народження закордоном, Державний реєстр актів цивільного стану, консульські установи.
Автори: Гергуленко Тетяна, Денисенко Дар’я
0 коментарів